На Голосківському кладовищі у Львові досліджують останки польських і німецьких військових
Станом на 14 вересня 2026 року на Голосківському кладовищі у Львові фахівці виявили останки 90 людей. Останки 89 із них уже ексгумували.
Про це повідомив Український інститут національної пам’яті (УІНП).
Фото: Український інститут національної пам’ятіЗа даними інституту, серед них – семеро військовослужбовців Вермахту, решта – військові Війська Польського.
Роботи розпочалися 25 серпня й триватимуть до 2 жовтня 2026 року. У них беруть участь ТОВ “Українська пам’ять”, фахівці польського Інституту національної пам’яті та Вроцлавського медичного університету. Вони працюють за дозволами, які видають у межах домовленостей між Україною та Польщею.
Голова УІНП приїхав на кладовище з позаплановим візитом. Він поспілкувався з польськими дослідниками останків, українськими антропологами та фахівцями, які наглядають за роботами, а також оглянув знайдені під час ексгумації предмети.
Фото: Український інститут національної пам’ятіДо нагляду за пошуками УІНП залучає пошуковців та антропологів комунального підприємства Львівської обласної ради “Доля” й оплачує їхню роботу. Вони також консультують учасників досліджень. Підприємство шукає поховання учасників національно-визвольних змагань і жертв воєн, депортацій та політичних репресій.
Фото: Український інститут національної пам’ятіВ інституті заявили, що продовжують спільно з польською стороною досліджувати поховання, попри спроби окремих людей дискредитувати цей процес.
Ще 2019 року дослідники шукали на старому Голосківському кладовищі останки польських військових, які загинули у вересні 1939 року. Тоді фахівці виявили ознаки поховань.
У вересні 1939 року на території села Голоско Велике поблизу Львова точилися запеклі бої між Вермахтом і Військом Польським. Загиблих польських військових поховали у братській могилі на сільському кладовищі. У 1958 році село увійшло до складу Львова.
Нагадаємо, у червні 2025 року Україна та Польща домовилися про нові етапи ексгумацій на території обох країн. Домовленості стосувалися робіт у селі Юречкова в Польщі та на Збоїщах, які нині входять до складу Львова.
Згодом українські та польські фахівці завершили експедицію на колишньому цвинтарі на Збоїщах, де досліджували поховання польських військових, загиблих під час оборони Львова у вересні 1939 року. За оцінками дослідників, у двох могилах могли перебувати останки 40–50 людей. Фахівці знайшли 11 ідентифікаційних жетонів та відібрали зразки ДНК, щоб встановити особи загиблих.
У липні 2026 року Володимир Зеленський анонсував додаткові дозволи на пошукові та ексгумаційні роботи. Президент також повідомив про намір збільшити фінансування УІНП та відкрити архіви СБУ і Служби зовнішньої розвідки щодо Волинської трагедії.
Наприкінці серпня 2026 року на Волині відбулися поховальні заходи для 55 поляків – жертв Волинської трагедії. Їхні останки ексгумували в Острівках та Волі Острівецькій наприкінці липня — на початку серпня. У церемонії взяли участь родини загиблих і представники української та польської влади.
