У Криму ФСБ затримала кримчанку Людмилу Колесникову на похороні матері: окупанти звинуватили жінку в шпигунстві
У тимчасово окупованому Криму представники “незаконного управління ФСБ” півострова затримали юристку Людмилу Колесникову. Окупаційна влада звинуватила жінку в шпигунстві та наданні фінансової допомоги Україні за купівлю цифрових поштових марок.
Про це повідомляє Кримська правозахисна група з посиланням на лист Колесникової, який вона передала із СІЗО-1 Сімферополя.
Людмила КолесниковаЛюдмила Колесникова повідомила, що вона народилася 1 березня 1990 року. За освітою – юристка. Із 2022 року вона жила в Ірландії, де оформила “статус тимчасового захисту”.
У червні 2024 року приїхала на похорон матері до тимчасово окупованої Ялти, але її безпосередньо на цвинтарі затримали співробітники ФСБ та запроторили до СІЗО №2.
“Мої батьки померли. Сестра в Україні і мені не допомагає. У мене залишився лише кіт, я вмовляла його випустити, але вони (співробітники ФСБ) цього не зробили, і він помер від голоду. 3 жовтня 2024 року проти мене відкрили карну справу, обрали запобіжний захід у вигляді взяття під варту. До того я три місяці була у статусі затриманої: без предметів гігієни, гребінця та спідньої білизни. У приміщенні із зафарбованими вікнами, як у книгах Солженіцина”, – написала вона.
За її словами, її звинуватили в шпигунстві та наданні фінансової допомоги Україні в розмірі 25 євро. Жінка каже, що кримінальну справу за ст. 275 Кримінального кодексу РФ порушили через дві NFT-марки про “російський військовий корабель”, які вона купила два роки тому за 25 євро. З доказів у звинуваченні, вважає вона, лише витяг з банківського застосунку Revolut.
“Що відомо сьогодні про NFT-марку “російський військовий корабель”, то це однозначно політичний контекст. Тобто вона є політичною ув’язненою. Ми сподіваємося, що міжнародна увага допоможе її звільнити”, – зазначила в коментарі “Суспільне Крим” голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Колесникова додає, що в неї немає захисника, а сама вона не може захищати себе з вʼязниці.
Напередодні голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник заявила, що тенденція переслідування за статтями “державна зрада” і “шпигунство” в Криму у 2024 році посилилася. Переслідування кримчан за цими статтями відбувалося й до 2022 року, але після повномасштабного вторгнення кількість затримань і вироків за такими сфабрикованими звинуваченнями зросла.
За даними Кримської правозахисної групи, щонайменше 50 громадян України з Криму проходять у сфабрикованих справах “державна зрада” і “шпигунство”.
Кримська правозахисниця також повідомила, що останнім часом особливу увагу окупаційна влада приділяє переслідуванню жінок, кількість яких серед політв’язнів значно зросла з 2022 року. Їх звинувачують у “державній зраді” та “шпигунстві”, утримують у суворій ізоляції та чинять психологічний тиск.
Ольга Скрипник пригадала справу Леніє Умерової, яка теж супроводжувалася вилученням банківських карток і спробами долучити їх до кримінальної справи як докази. За словами Скрипник, це демонструє, що Росія криміналізує будь-які дії, навіть спрямовані на підтримку цивільного населення. Їх класифікують як шпигунство, державну зраду, співпрацю з українськими спецслужбами.
Напередодні голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв повідомив, що його правозахисна організація зіткнулася з декількома проблемами під час документування воєнних злочинів.
Зокрема, починаючи з 2023 року родини політв’язнів намагалися приховувати затримання ефесбівцями їхніх близьких. Російські силовики шантажували сім’ї тим, що за мовчання про арешт людини обіцяли її швидко відпустити. Також люди, які співпрацювали з КРЦ, почали сумніватися в доцільності передання інформації про бранців, оскільки багатьох досі не звільнили.
