В Італії компанії Armani та Dior підозрюють у можливій експлуатації працівників: триває розслідування
Італійське антимонопольне відомство розпочало розслідування проти Armani Group та Dior Group через можливу експлуатацію працівників у виробництві розкішного одягу та інших модних товарів.
Про це з посиланням на відомство пише “Європейська правда”.
Так, ці компанії могли порушувати законодавство про захист прав споживачів під час просування та продажу своїх товарів.
Антимонопольний орган вважає, що Armani та Dior могли робити неправдиві заяви про свою етику та соціальну відповідальність, зокрема стосовно умов праці та дотримання законодавства їхніми постачальниками.
Також відомство зазначає, що попри заяви про високу майстерність та якість продукції компанії могли використовувати матеріали з майстерень та фабрик, де працівники отримували недостатню заробітну плату.
Крім того, ці працівники могли працювати понад встановлену законом тривалість робочого часу та в умовах, які не відповідають стандартам охорони здоровʼя та безпеки, що суперечить заявленому рівню досконалості виробництва.
Нагадаємо, що на початку року колишня працівниця Gucci, на імʼя Трейсі Коен, подала позов проти модного дому. Жінка стверджує, що її дискримінували та ігнорували її скарги про складні умови роботи.
До 2018 року вона стала продавчинею номер один, здійснюючи 15% щомісячних продажів магазину і випередивши 20 колег. За 18 років роботи в Gucci Коен продала товарів на 40 мільйонів доларів.
Зрештою дім Gucci встановив для неї нереальну квоту продажів та обіцяв асистента і подорожі на модні покази, але не виконав обіцянок. Коен, яка на той момент уже була старшою за 40 років, не отримувала таких можливостей, як молодші колеги. Вона працювала понаднормово без відпусток, боячись втратити роботу. Її виснажливі умови й скарги ігнорували, ображали, а заохочувальні поїздки надавали молодшим колегам. Коен зверталася до президента Gucci Марко Біззаррі, але безрезультатно.
Згодом Gucci відсторонила та звільнила її. Трейсі Коен звернулася до федеральної Комісії з рівних можливостей працевлаштування (EEOC), а також до департаменту з прав людини штату Іллінойс, стверджуючи, що її дискримінували за віком, статтю й станом психічного здоров’я. Згодом вона подала позов до суду.
Коен вимагає відшкодування збитків, стверджуючи, що її колишні працедавці порушили закони, які забороняють дискримінацію, помсту, навмисне заподіяння емоційних страждань, порушення трудових стандартів і несправедливу оплату праці.