Ув’язнений у Криму українець Степанченко заявляє про жорстоке поводження в ізоляторі
У анексованому Криму алуштинського депутата Павла Степанченка перевели в камеру для хворих з відкритою формою туберкульозу.
Про це у коментарі Крим.Реалії повідомив адвокат Олексій Ладін.
“Сьогодні (4 вересня – КР) Степанченко зробив заяву, що відносно нього здійснюється черговий кримінальний злочин. За його словами, він утримується в камері, яка призначена для хворих з відкритою формою туберкульозу, в жахливих антисанітарних умовах. Там бігають пацюки. У камері є труба, через яку подається вода, а сам кран – у іншій камері. Іноді цю воду відкривають, і вона біжить всю ніч – свого роду катування”, – розповів Ладін.
За словами адвоката, Степанченко вважає, що начальник ізолятора тимчасового тримання Алушти особисто розпорядився перемістити його в таку камеру через помсту, “так як Степанченко раніше написав на нього заяву про те, що той причетний до його побиття”.
Як відомо, 17 серпня суддя підконтрольного Кремлю Алуштинського міського суду Світлана Ващенко обмежила Павлу Степанченку і Олексію Назімову термін ознайомлення зі справою до 4 вересня.
На початку липня стало відомо, що Степанченко і Назімов, які перебувають під вартою, мають намір скаржитися в підконтрольну Кремлеві прокуратуру півострова на “нелюдські умови” тримання.
До цього захисник редактора алуштинського видання “Твоя газета” Олексія Назімова Олексій Ладін повідомив, що готує скаргу до Європейського суду з прав людини. Адвокат вважає необґрунтованим настільки тривале тримання під вартою (з жовтня 2016 року – КР) свого підзахисного.
Олексія Назімова і Павла Степанченка затримали 4 жовтня 2016 року за підозрою в комерційному підкупі й посередництві. За версією слідства, Олексій Назімов вимагав гроші у представника Алуштинської організації “Единой России” за нерозголошення відомостей, що ганьблять членів цієї партії.
Стосовно затриманих порушили кримінальну справу. Назімова раніше звинувачували за частиною 7 статті 204 Кримінального кодексу Росії (комерційний підкуп, пов’язаний з предметом вимагання предмета підкупу), а Степанченка – за частиною 2 статті 204.1 (посередництво в комерційному підкупі, вчинене групою осіб за попередньою змовою).
Згодом справу перекваліфікували за статтею 163 Кримінального кодексу Росії (вимагання).