Україна до кінця року отримає оновлену Нацстратегію з прав людини – Мін’юст
В Україні до кінця року мають затвердити оновлену Національну стратегію у сфері прав людини.
Про це під час онлайн-конференції “Національна стратегія у сфері прав людини. Підсумки та подальші кроки” повідомила заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць, передає ZMINA.
Валерія Коломієць“Ми активно працюємо над тим, щоб президент підписав нацстратегію 10 грудня – у День прав людини. Не можу цього напевне обіцяти, бо це може статись і кількома днями пізніше, але в будь-якому разі до Нового року ми виконаємо свої зобов’язання (із затвердження Нацстратегії у сфері прав людини. – Ред.)”, – зазначила Коломієць.
Також, за її словами, міністерство вже надіслало новий план дій з реалізації нацстратегії до секретаріату Кабінету Міністрів і планує винести його на затвердження уряду після того, як президент підпише саму нацстратегію.
Представниця Мін’юсту розповіла, що під час написання проєкту стратегії та плану дій відомство та секретаріат Кабміну вирішили зосередитися на пріоритезації ключових напрямів, а не вносити до нацстратегії все, “що можна тільки придумати й захотіти у сфері прав людини”.
Наразі, за словами Коломієць, проєкт нацстратегії охоплює заходи, які є обов’язковими до виконання, необхідними для захисту прав людини в Україні на наступні три роки і які реально можна виконати в певний період часу. Тому вирішили зменшити час дії плану з реалізації нацстратегії з п’яти до трьох років. У міністерстві також обіцяють зміну підходів до індикаторів заходів стратегії.
“Ми розуміємо, що дотримання прав людини – найпріоритетніше спрямування держави. Але держава – це бюрократичний механізм, який зосереджується на плануванні, зокрема фінансовому. Дуже важливо досягти порозуміння в цьому напрямі. Коли ми беремо на себе зобов’язання на певний період, то ми маємо чітко обґрунтовувати, що це пріоритетне завдання держави. Ми маємо якісно, ресурсно та механічно працювати для впровадження того чи іншого пункту плану дій та розуміти, де взяти фінанси”, – пояснила Коломієць і додала, що якщо певні пропозиції від громадськості не внесли в документ, то це означає “відсутність наразі механізму або обґрунтування для впровадження ідей”.
Водночас заступниця постійної представниці Програми розвитку ООН Манал Фоуані вважає, що важливою має бути готовність громадянського суспільства бачити реалістичні пріоритети. Це, за її словами, “буде кроком уперед у процесі демократизації суспільства”.
“Коли ми говоримо про реалістичність очікувань щодо досягнень у сфері прав людини, потрібно правильно розставити пріоритети та індикатори: так, щоб найбільша увага припала на найбільш маргіналізовані та вразливі категорії суспільства”, – прокоментувала вона на заході 3 грудня.
Окрім того, Фоуані наголосила, що Україна має втілювати рекомендації ООН у сфері прав людини, зокрема Універсального періодичного огляду та Комітету ООН із запобігання тортурам. Для цього також потрібно відстежувати виконання своїх зобов’язань.
Своєю чергою виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко оприлюднив на заході 3 грудня результати опитування представників неурядових та міжнародних організацій, які працювали над розробленням попередньої та оновленої нацстратегії, на тему “Посилення ефективності Національної стратегії у сфері прав людини”.
Під час опитування експерти оцінювали ефективність Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року, те, як нацстратегія допомагає виконувати рекомендації Універсального періодичного огляду, і надавали свої рекомендації, як у майбутньому зробити нацстратегію ефективнішою.
За словами Павліченка, опитування загалом показує, що Нацстратегія з прав людини відбулась, адже вона визнавалася на національному рівні та з боку міжнародних партнерів як ключовий стандарт, якого хоче досягти держава:
“Це не просто заява про наміри. Це конкретний стандарт, якого прагне держава, виконуючи заходи з плану дій. Цей документ узагальнює системні проблеми в галузі прав людини, одночасно демонструє для національних та міжнародних органів проблемні зони, які необхідно усувати в тісній співпраці”.
Павліченко наголосив, що зазначене в Конституції положення про державу та верховенство права неможливе без реалізації захисту прав людини як основного компонента верховенства права.
“Що міцнішим буде захист прав людини, то більше держава наблизиться до виконання функції правової держави. Це має бути мотивацією для формування оновленої нацстратегії та її плану дій. Ці документи мають бути реалістичними, реалізованими та ефективними”, – прокоментував правозахисник.
Він повідомив, що опитані експерти висловилися за максимальну конкретизацію плану дій з чіткими часовими показниками до виконання, який мають ухвалити міністерства та Кабінет Міністрів України. Вони переконані, що план дій не можна змінювати, тоді як гнучкішою має бути сама нацстратегія, яка може змінюватися відповідно до ситуації в країні й відповідати на виклики під час її виконання.
“Для цього потрібно буде залучати національних і міжнародних експертів та необхідно буде працювати з міністерствами, відомствами й органами місцевого самоврядування”, – сказав правозахисник.
Експерти рекомендували також обов’язково передбачити бюджетне фінансування на виконання заходів та кадрове забезпечення на рівні кожного відомства, яке реалізовуватиме заходи.
“Тут потрібна послідовність, а не фрагментарність у виконанні документів”, – прокоментував Олександр Павліченко.
Окрім того, експерти погодилися щодо необхідності системного моніторингу виконання заходів. Вони вважають, що індикаторами виконаних заходів мають бути, зокрема, законодавчі межі для непорушення або забезпечення конкретного права. Ці зміни в законодавстві мають оцінюватися також за тим, наскільки якісний текст закону і наскільки якісно він працює.
Нагадаємо, Національна стратегія у сфері прав людини ‒ це перший в історії незалежної України системний документ, покликаний інтегрувати цінності прав людини в різні сфери державної політики. Документ затвердив президент України Петро Порошенко своїм указом від 25 серпня 2015 року №501/2015, а план дій з реалізації нацстратегії до 2020 року Кабмін ухвалив 23 листопада 2015 року. Тобто всі заплановані заходи плану дій мали бути виконані до кінця 2020 року.
У 2018 році близько 20 органів державної влади та 30 громадських організацій почали працювати над змінами до плану дій, але зміни так і не були узгоджені. У лютому 2020 року Міністерство юстиції ліквідувало Директорат з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності, який, зокрема, опікувався моніторингом реалізації Національної стратегії у сфері прав людини.
За підсумками першого кварталу 2020 року Мін’юст повідомив, що план дій з реалізації Нацстратегії у сфері прав людини виконано на 54,8 %, тобто із 604 запланованих заходів виконано 331.
Водночас, за оцінюванням, яке зробила громадська організація “Українська Гельсінська спілка з прав людини”, станом на перший квартал 2020 року план дій був виконаний лише на 28%.
Найбільший прогрес у реалізації плану дій правозахисники зафіксували за такими напрямами, як забезпечення прав учасників антитерористичної операції (виконано на 53%), захист прав внутрішньо переміщених осіб (52%) та протидія домашньому насильству (47%).
