Уряд вивчає міжнародний досвід множинного громадянства, щоб впровадити його в Україні

Міністерство національної єдності вивчає світовий досвід для того, щоб впровадити найкращі підходи у питанні множинного громадянства в Україні. 

Про це розповіли в уряді. 

Фото: ДМСУ

Наприкінці минулого року парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт щодо множинного громадянства, однак розмови про запровадження такої можливості лунали до цього. 

Урядовці сподіваються, що можливість бути громадянином не лише однієї країни допоможе українцям за кордоном зберегти зв’язок з Україною. У зв’язку з цим роздумували долучити до дискусії щодо реформ Світовий конгрес українців. 

“Множинне громадянство — не лише юридичний статус. Передусім — це про людей. Про тих, хто відчуває себе українцем, незалежно від кордонів”, – каже міністр національної єдності Олексій Чернишов. 

Нині множинне громадянство чинне у законодавствах щонайменше 130 країн, серед яких США, Канада, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Угорщина, Латвія, Литва, Люксембург, Польща, Португалія, Румунія, Сербія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Велика Британія. 

На початок минулого року, за даними Міжнародної організації міграції, із двох сотень держав у 76% не забороняють отримувати друге громадянство. Серед країн, де таке під забороною,  Китай, Індія, ОАЕ. 

Скриншот сторінки аналітичної записки щодо множинного громадянства, підготовленої Дослідницькою службою Верховної Ради

Скриншот сторінки аналітичної записки щодо множинного громадянства, підготовленої Дослідницькою службою Верховної Ради

Дослідницька служба Верховної Ради торік підготувала аналітичну записку про практику множинного громадянства у світі, в якій перелічувала перестороги. Серед них:   

• доступ до публічної служби й державної таємниці людей з кількома громадянствами;
• звернення таких громадян до влади з петиціями;
• військовий обов’язок;
• активне й пасивне виборче право біпатридів;
• участі людей з кількома паспортами в загальнодержавних і місцевих референдумах;
• об’єднання біпатридів в політичні партії та громадські організації.

Єдиних підходів для того, щоб врегулювати ці виклики, у світі немає, але здебільшого переваги мають біпатриди, у яких перше громадянство є громадянством держави походження. 

Щодо ЄС, то ще у 1997 році Рада Європи прийняла нову Конвенцію про громадянство, положення якої є більш гнучкими й прийнятними навіть для держав, в законодавство яких впровадили принцип єдиного громадянства, кажуть аналітики. Серед держав-членів її ратифікували: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Україна, Франція, Швеція.

Стаття 5 Конвенції зобов’язує, щоб законодавство держав не мало норм, що “проводять відмінності або містять дискримінаційну практику, у тому числі за ознаками національного та етнічного походження”. 

Відсоток держав, що не дозволяли подвійне громадянство, у Європі знизився з 63% у 1960 році – до 24% у 2020 році. 

“За останні два десятиріччя майже всі зміни в законодавствах держав — членів ЄС спрямовані на посилення толерантних засад регулювання інституту громадянства і зменшення обмежень щодо подвійного громадянства. Є лише один виняток – Словаччина, де обмежено політику подвійного громадянства у відповідь на зміни в законодавстві з питань громадянства сусідньої Угорщини”, – уточнюють у дослідницькій службі парламенту. 

Попри таку тенденцію, окремі держави, як-от Австрія, Естонія, Болгарія, Латвія, Литва і Нідерланди, мають жорсткі правила у цьому питанні, а випадки біпатрида визнають лише у певних випадках. 

Нагадаємо, що правозахисники побачили загрози українській ідентичності  у законопроєкті про множинне громадянство, попередньо підтриманим Верховною Радою.