Уряд Угорщини через коронавірус отримав карт-бланш на обмеження прав людини – правозахисники

Дата: 31 Березня 2020
A+ A- Підписатися

Угорський парламент ухвалив 30 березня новий закон, який у межах надзвичайного стану дозволить уряду керувати за допомогою декретів без істотного нагляду, чіткої дати закінчення або періодичного аналізу. Цей закон активно критикують міжнародні та правозахисні організації, називаючи його, зокрема, “першою диктатурою” в Європі.

Так, у заяві організації “Amnesty International в Угорщині” йдеться про те, що закон продукує безстроковий і неконтрольований надзвичайний стан і дає Віктору Орбану та його уряду карт-бланш на обмеження прав людини.

“Нам необхідні захисні заходи, щоб гарантувати, що будь-які кроки з обмеження прав людини, зроблені в умовах надзвичайного стану, будуть справді необхідними та пропорційними для збереження здоров’я населення. Новий закон наділяє уряд необмеженими повноваженнями, що дозволяють йому керувати за допомогою декретів за межами пандемії”, – каже директор Amnesty International в Угорщині Девід Віг.

В організації акцентують на двох основних положеннях нового закону.

По-перше, він наділяє уряд парламентським мандатом правити на підставі декретів без кінцевих термінів або будь-якого іншого положення, яке гарантувало б, що парламент може виконувати свою роль ефективного нагляду. Дотепер продовження надзвичайного стану, запровадженого 11 березня, мали затверджувати депутати парламенту.

По-друге, закон закріплює два нових злочини, які несумісні з міжнародним правом і стандартами в галузі прав людини. Будь-хто, хто оприлюднює неправдиві або спотворені факти, які перешкоджають “успішному захисту” громадськості або “спричиняють занепокоєння чи проводять агітацію” серед громадськості, може дістати тюремне ув’язнення терміном до п’яти років.

Будь-хто, хто втручається в роботу карантинного або ізоляційного порядків, також може бути засуджений до тюремного ув’язнення строком до п’яти років, причому покарання збільшується до восьми років, якщо хтось помирає внаслідок цього втручання.

Девід Віг нагадує, що “за роки перебування Віктора Орбана на посаді прем’єр-міністра в Угорщині відбувалося погіршення ситуації з правами людини, зокрема йдеться про розпалювання ворожнечі щодо маргіналізованих груп і намагання заглушити критичні голоси в Угорщині”.

А дозвіл урядові Орбана керувати за допомогою декретів, на думку правозахисника, пришвидшить це погіршення.

Також ці ініціативи ще на стадії законопроєкту критикували в Раді Європи, Європейському парламенті та ОБСЄ.

Зокрема, 30 березня директорка Бюро ОБСЄ з питань демократичних інститутів та прав людини Інгеборг Солрун Гісладоттір виступила в парламенті Угорщини перед голосуванням за законопроєкт.

Вона наголосила, що надзвичайні законодавчі норми та розпорядження урядів, які ухвалюються в регіоні ОБСЄ у зв’язку з пандемію COVID-19, мають передбачати часові обмеження та гарантувати парламентський нагляд.

У БДІПЛ також нагадали, що, відповідно до міжнародного права, надзвичайне законодавство та заходи повинні бути необхідними та пропорційними. Вони мають перебувати під потужним правовим і судовим контролем та регулярно переглядатися на предмет того, чи вони все ще є необхідними, пропорційними та придатними для подолання загрози, що призвела до їхнього введення.

Усі країни регіону ОБСЄ ще в 1991 році взяли на себе зобов’язання про те, що оголошення надзвичайних ситуацій “не можуть використовуватися для підриву демократичного конституційного ладу, а також для порушення міжнародно визнаних прав людини та основних свобод”.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: