Уряд просять обмежити військовополонених росіян у дзвінках додому: чи можливо це?

Необхідну кількість голосів набрала петиція до уряду із закликом обмежити російських військовополонених у праві на телефонний зв’язок, адже українські військовополонені у РФ позбавленні такої можливості. 

Про це йдеться у тексті петиції на сайті Кабміну. 

Військовополонений у таборі розмовляє з рідними телефоном

Від початку повномасштабного російського вторгнення Україна наголошує, що дотримується щодо російських військовополонених Женевської конвенції. Саме стаття 71 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими передбачає право на зв’язок із рідними, втім у документі прописано надсилання та одержання листів та поштових карток. 

Факт, що російські військовополонені можуть дзвонити, зокрема, по відеозв’язку рідним, українські посадовці називали “доброю волею”, на виконання якої витрачають чимало грошей. 

“Ми дозволимо російським військовополоненим по IP-телефонії регулярно зв’язуватися зі своїми рідними. Це було приблизно від 5 до 15 хвилин на певний період часу. Якщо менше військовополонених, це частіше відбувається. Якщо більше військовополонених, як зараз, то це відбувається рідше”, – розповідав на початку поточного року керівник пресслужби Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко. 

Своєю чергою у РФ українських військовополонених тримають у нелюдських умовах, не даючи можливості контактувати з рідними будь-яким способом. Чимало сімей українських військовополонених отримали лише формальне підтвердження про находження у полоні в Росії від Міжнародного Комітету Червоного Хреста. У цих документах не зазначають ніяких деталей про стан людини чи місцеперебування. 

Петицію щодо обмеження дзвінків російським військовополоненим зареєстрували на сайті Кабміну 22 березня поточного року, а у тексті авторки наголосили, що є дружинами, матерями та сестрами полонених бійців ЗСУ. Під їх закликом поставили свої підписи понад 25 тисяч людей. 

“Ми горді своєю країною, яка попри усе, що зробили російські агресори, дотримується міжнародного гуманітарного права. Одночасно ми впевнені, що ставлення до полонених ворогів має мати розумні межі”, – наголошують вони. 

Військовополонені у таборі в Україні. Фото: “Медуза”

Авторки петиції вважають, що Україна має займати чітку позицію щодо військовополонених росіян, а саме – “усі блага, які надаються понад вимоги закону – це привілеї, які треба заслужити”. 

“Ми, хто не має жодного контакту з рідними, маємо право вимагати це, спостерігаючи, як наші полонені вороги спілкуються з рідними завдяки нашій великодушності”, – додають авторки петиції. 

Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк, коментуючи вимоги петиції, звернула увагу, що Женевські конвенції про поводження з військовополоненими писали у часи, коли можливості забезпечити зв’язок на сучасному рівні не було. 

“Сучасне тлумачення передбачає, що основне завдання статті – забезпечити можливість комунікації військовополонених з рідними. Для цього держава, в полоні якої перебувають такі особи, може розглянути використання й інших засобів зв’язку – телефонних дзвінків, відеодзвінків, електронних листів тощо. Звичайно, прямого зобов’язання забезпечувати зв’язок саме в такий спосіб немає, а основне завдання все ж надати можливість комунікувати, не накладаючи обмеження, що перевищують допустимі”, – говорить вона. 

Що ж стосується права на дзвінок, яке Україна передбачила у своєму законодавстві, то, за словами Синюк, єдиною його умовою є технічна спроможність забезпечити таку розмову. Обмеження цього права стосуються лише підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень. 

“У такому випадку потрібен письмовий дозвіл слідчого, прокурора або суду”, – додає правниця. 

Якщо український уряд замислиться над обмеженням права на дзвінок для російських військовополонених, то Синюк радить врахувати наступне: 

• переконатись, що комунікація листами та поштовими картками відбувається в достатній кількості, з достатньою швидкістю і що дотримується заборона на умисну затримку й не відправлення;
   
• прописати право на комунікацію у спосіб, відмінний від листування (надсилання електронних листів, дзвінки, відеодзвінки тощо), якщо військовополонені тривалий час не одержують відомостей від родини, не мають можливості листуватися з нею у звичайний спосіб, перебувають на великій відстані від своїх домівок або мають нагальну потребу; 
• якщо вносити зміни до Порядку тримання військовополонених, то пам’ятати, що умови надання права на дзвінок не можуть бути дискримінаційними.

Нагадаємо, що за зиму 2023-2024 років Росія стратила щонайменше 32 українських військовополонених, кажуть в ООН.