Уряд планує наступного року узгодити законодавство про персональні дані з європейським
На наступний рік одним із пріоритетів уряду є повна гармонізація національного законодавства щодо персональних даних та цифрових послуг із законодавством ЄС.
Про це йшлося на засіданні координаційної групи Єдиного цифрового шлюзу в Лісабоні, де були представники українського уряду.
Будівля українського урядуНа зустрічі від уряду були заступниця міністра з питань цифрового урядування, даних та цифрової інфраструктури Зоряна Стецюк та заступник директора директорату електронних реєстрів і даних міністерства Юрій Турій.
Турій, між іншим, розповів, що до кінця року планують подати на розгляд парламенту законопроєкт для гармонізації з European Interoperability Act. Це європейський закон, що створює правову основу співпраці та взаємодії (інтероперабельності) між країнами-членами, щоб, зокрема, зменшити вартісне та трудомістке адміністративне навантаження.
Щодо пріоритету на наступний рік, то на засіданні в Лісабоні урядовці розповіли про план повної гармонізації законів України з європейськими документами щодо Once-Only Technical System (OOTS), Single Digital Gateway (SDG) та General Data Protection Regulation (GDPR).
Перший стосується системи обміну даними з державних реєстрів країн ЄС, щоб громадяни союзу лише один раз мали надати потрібні державі дані, а процес не залежав від місця, де живеш. Другий стосується легшого доступу онлайн до інформації, адмінпроцедур та допоміжних послуг, які можуть знадобитися громадянам ЄС у різних країнах-членах.
Третій згаданий на зустрічі документ – це закон з вимогами до захисту персональних даних, який надає громадянам ЄС більший контроль за даними, а також встановлює обов’язки та відповідальність тих, хто їх збирає, використовує чи іншим чином обробляє.
Ілюстраційне зображення. Фото: Костянтин Гузенко / The Village УкраїнаКоординатор напряму розвитку цифрової євроінтеграції проєкт ЄС DT4UA Олег Бурба на засіданні координаційної групи Єдиного цифрового шлюзу сказав, що Україна нібито вже має технічні можливості для повноцінної взаємодії з ЄС. Серед переліченого ним, наприклад, внесення до Європейського довірчого списку щонайменше восьми з 32 провайдерів довірчих послуг з України.
Щодо захисту персональних даних, то Верховна Рада попередньо підтримала відповідний законопроєкт, тож він чекає на друге читання.
Нагадаємо, що в Україні немає механізму та законів, які допомогли б ефективно захистити персональні дані, кажуть експерти.
Чинне законодавство передбачає, що обробляти такі дані можна лише після отримання згоди. З порушенням цього, наприклад, ухвалили закон про реєстр військовозобов’язаних. Спершу з документа прибрали суперечливі норми, на які звертали увагу правозахисники, але повернули їх, коли суспільна увага зменшилась. Президент Володимир Зеленський підписав закон торік.
Наявною ситуацією із захистом даних користуються, зокрема, шахраї та російські спецслужби, які збирають дані військовозобов’язаних попри обіцянки створити “дієву систему захисту” інформації.
