Українських біженців у Швейцарії стали рідше розміщувати у сімʼях
Швейцарські родини все менше приймають українських біженців у себе вдома. У деяких кантонах і у домах швейцарців залишається 10–30% українців, тоді як рік тому ця цифра сягала 65%.
Про це повідомляє видання Swissinfo.
Фото: DepositphotosНа початку 2023 року 19-річна Єлизавета Рисюк була вимушена рятуватися від війни в Україні. Після перебування в кантональному Центрі прийому та розміщення біженців та мігрантів вона знайшла тимчасовий притулок у будинку родини Глюк у місті Ольтен, розташованому між Цюріхом та Берном. Дівчина дуже раділа цьому.
“У Центрі для біженців нас розміщували по пʼять осіб в одній кімнаті. Центр знаходився на горі, і ми мали право спускатися в долину “на волю” лише раз на тиждень”, – розповідає вона.
Життя з сімʼєю Сюзанни Глюк в Ольтені подобалося їй набагато більше.
На початку повномасштабної війни багато швейцарців приймали у себе вдома українських біженців. Зараз таких родин стає все менше, хоча кількість відрізняється у кантонах. Експерти пояснюють це тим, що все менше українців приїжджають до Швейцарії, тому гострого дефіциту місць для їх розміщення немає.
“Спочатку прихисток у Швейцарії шукали переважно жінки та діти. Зараз з України прибувають здебільшого люди з соціально вразливих груп – поранені, хворі, люди похилого віку тощо. Або навіть багатодітні сім’ї. Їх важко розмістити в приймаючих сім’ях”, – пояснив директор благодійної організації Caritas Aargau Фабьєн Ноттер.
У кантоні Берн у травні 2022 року в приймаючих сім’ях жили понад 4 000 біженців, зараз їх лише 1 300. В Аргау у приймаючих сім’ях зараз проживають близько 1 500 біженців, а у травні 2022 року їх було вдвічі більше. У кантоні Люцерн із загального числа українських біженців у швейцарських родинах залишилися тільки 10%.
Проте випробувана схема прийому у сімʼях продовжує діяти – у деяких кантонах так розміщують і біженців з інших країн.
Нагадаємо, що станом на липень 2023 року уряди європейських країн виділили на прихисток для українців уже понад 43 мільярди євро, ці витрати охоплюють грошові виплати, надання житла, медичну допомогу, освітні послуги, забезпечення харчовими продуктами та засобами першої потреби.
Найбільше коштів витратила Польща – понад 12 мільярдів євро. На другому місці опинилася Німеччина, витрати країни на шукачів притулку – українців сягнули майже 11 мільярдів євро.
Водночас на прихисток для українців Чехія витратила 2,94 мільярда євро, Іспанія – 2,24 мільярда, Франція – 2,04 мільярда, Румунія – 1,26 мільярда, Швейцарія – 1,16 мільярда та Італія – 1,15 мільярда євро.
