Українські військовополонені помирають у російських тюрмах від туберкульозу, інфекційних захворювань, удушення та травм голови – AP
Журналісти агентства Associated Press поспілкувалися з родичами 21 українського військовополоненого, які загинули в російському полоні. Розтини, проведені в Україні, засвідчили, що п’ятеро з них, серед яких були військові 22, 39 і 43 років, померли від серцевої недостатності. Ще четверо – від туберкульозу або пневмонії. У трьох випадках причиною смерті стала інфекція, асфіксія або черепно-мозкова травма, завдана тупим предметом.
Про це йдеться в розслідуванні AP.

Іноземні журналісти поспілкувалися з українськими посадовцями, причетними до обмінів, опитали родичів військовополонених і проаналізували дані правозахисних організацій.
За інформацією української влади, з більш ніж 5 тисяч військовополонених, яких Росія повернула Україні, щонайменше 206 померли в полоні. Серед них – понад 50 бійців, загиблих під час теракту в Оленівці. Представники правозахисних та міжнародних організацій заявляють, що причиною багатьох смертей стали систематичні знущання в російських в’язницях.
За інформацією української прокуратури, російські військові стратили щонайменше 245 українських полонених безпосередньо на полі бою.
На думку українських посадовців, масштаб смертей у полоні свідчить про систематичне насильство з боку Росії. Щоб приховати катування, голодування та відсутність медичної допомоги, окупанти передають тіла українських захисників у понівеченому чи розкладеному стані.
“Російська влада не відповіла на запити щодо надання коментарів. Раніше вони звинувачували Україну в жорстокому поводженні з російськими військовополоненими – звинувачення, які частково підтримала ООН, хоча остання й заявила, що порушення з боку України менш поширені, ніж ті, в яких звинувачують Росію”, – йдеться в статті.
Після повернення тіл загиблих військовополонених українські патологоанатоми проводять судово-медичну експертизу, щоб з’ясувати точну причину смерті. Для багатьох родин ці висновки залишаються єдиним достовірним джерелом інформації. Надалі ці звіти разом зі свідченнями звільнених полонених українська сторона використовуватиме як докази в Міжнародному кримінальному суді для висунення звинувачень Росії у воєнних злочинах.
Патологоанатомка Інна Падей під час огляду тіла одного з полонених зафіксувала перелом правої частини черепа. Вона пояснила, що це свідчить про сильний удар тупим предметом по голові – або з наміром убити одразу, або спричинити смерть згодом.
“Ці травми необов’язково є причиною смерті, але вони явно свідчать про застосування сили та катування солдатів”, – вважає Падей.
За її словами, випадки, коли бійці в російській неволі помирали від серцевої недостатності, туберкульозу, пневмонії, інфекції, асфіксії та удару тупим предметом по голові, є тривожним сигналом. Це вказує на те, що фізичне насильство і невилікувані травми й хвороби могли призвести до смерті багатьох військових.
“За нормальних або гуманних умов ці поранення не були б смертельними. Усе, що описують повернуті полонені… ми бачимо на тілах”, – розповідає Падей.
У протоколі розтину один з патологоанатомів зазначає, що людину, яка померла від серцевої недостатності та сильного виснаження, напередодні били електричним струмом. Інші експерти, які проводили судово-медичні експертизи, вказували на те, що тіла мали ознаки гангрени або невилікуваних інфекцій.
Журналісти наголошують, що судово-медичні експерти стикаються зі значними труднощами у визначенні причин смерті. Наприклад, у деяких випадках відсутні внутрішні органи, а в інших – видалено синці або травми. Українські ж посадовці вважають, що каліцтво тіл є спробою Росії приховати справжні причини смерті.
“Вони тримають тіла доти, доки вони не досягнуть такого стану, коли нічого не можна буде визначити”, – каже представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко.