Українські церкви не роблять жодних кроків у бік більш дружнього ставлення до ЛГБТІК-людей – “Наш світ”
У 2024 році, як і в попередні роки, провідні українські церкви, що входять до складу Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО), у своїй публічній діяльності майже не порушували теми, пов’язані з ЛГБТІК-людьми. Водночас вони не підтримують пом’якшення недружнього ставлення до ЛГБТІК-спільноти, яке поступово спостерігається серед їхніх вірян у країнах Заходу.
Про це йдеться у звіті “Боротьба за майбутнє. Становище ЛГБТК в Україні у 2024 році”.
Фото: Olena Malik“Наш світ” зазначає, що хоча українські церкви фактично припинили виробляти власну гомофобну пропаганду, вони, зокрема протестантські громади, продовжують активно поширювати маніпулятивний контент, створений рухом “Всі разом!”. Ці матеріали, які грубо порушують журналістські стандарти, формують у читачів викривлене уявлення про Україну як державу, де права на свободу слова та релігії нібито систематично порушуються на користь так званої “пропаганди гомосексуальності” та “гендерної ідеології”. Захисників “традиційних цінностей” у цих публікаціях представляють як жертв репресій.
Неочікуваним наслідком такої діяльності стало те, що певна частина західних релігійних лідерів, зокрема ультраконсервативні протестанти зі США, повірила цим пропагандистським наративам. Це значно послабило підтримку України серед американських консервативних кіл.
З огляду на це, з початку 2024 року ВРЦіРО та окремі представники церков провели кілька зустрічей із впливовими представниками релігійних та політичних кіл США, намагаючись спростувати негативні наслідки власної гомо- та трансфобної риторики та відновити їхню підтримку спротиву України російській агресії.
Попри це, ВРЦіРО продовжує використовувати елементи гомофобної пропаганди. Зокрема, вони виступали проти проведення Маршу Рівності у Києві, називаючи його частиною “ліворадикального політичного руху, що є спадкоємцем марксистського минулого”. Законопроєкти, спрямовані на захист прав ЛГБТІК-людей, вони характеризували як “акти, що сприяють поширенню розпусти та аморальності в українському суспільстві”.
Щодо військового капеланства, керівник служби військового капеланства Головного управління розвідки Міністерства оборони України Костянтин Холодов (ПЦУ) в інтерв’ю ультраконсервативному католицькому радіо “Марія” заявив, що до нього особисто ЛГБТІК-військові не зверталися. Проте він наголосив, що не бачить жодної проблеми в їхньому існуванні й ставився б до таких військових так само, як і до інших.
Нагадаємо, що у лютому 2024 року патріарх Філарет відзначив медалями “За жертовність і любов до України” весь особовий склад медичного пункту 1 механізованого батальйону 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Збройних сил України. Серед відзначених військовослужбовців був і бойовий медик та відкритий гей Віктор Пилипенко. Після того як Віктор поділився інформацією про отримання медалі, Українська православна церква Київського патріархату анулювала нагороду, бо той, на їхню думку, “пропагандує гріховну ідеологію та заперечує існування Бога”.
Після цього щонайменше пʼятеро людей відмовилися від нагороди на знак підтримки Пилипенка – військові Ілля Коротенко й Іван Гаврилко, а також волонтери Павло Шатохін, Наталія Соловйова та Олена Коломійчук.
