Українська бізнес-асоціація вимагає доопрацювати законопроєкт про мобілізацію: що пропонують?

Члени Української Ради Бізнесу закликають законотворців змінити норми закону про мобілізацію, що в першому читанні підтримала Верховна Рада. Об’єднання, до якого входить 113 бізнес-асоціацій різних галузей економіки з 28 тисячами підприємств, вбачає в деяких положеннях документа порушення Конституції та прав людини. 

З відповідною заявою виступили на сайті УРБ. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Getty Images

Підприємці не вперше критикують документ, що подав на розгляд парламенту уряд ще наприкінці минулого року. До частини їхніх закликів, за словами асоціації, дослухалися, втім у проєкті лишаються антиконституційні норми. 

Першим, на що звернули увагу, є норма про реєстрацію електронного кабінету військовозобов’язаного та надсилання е-повісток, що вважатимуть врученими, навіть якщо люди не отримали їх особисто. Ця норма копіює ту, що нині діє в РФ, де влада під виглядом цифровізації військового обліку обмежила права так званих ухилянтів ще у квітні 2023-го. Там паперову повістку прирівняли до електронної, і вона вважатиметься врученою з моменту розміщення в особистому кабінеті.

“Зазначена норма є контрпродуктивною та шкідливою. Відправлення будь-якої інформації в електронний кабінет військовозобов’язаного не може вважатися фактом отримання такої інформації особою”, – вважають у бізнес-асоціації. 

Критикують і зміну порядку бронювання працівників, механізм якого поки лишається незрозумілим. Серед запропонованих авторами звернення змін: 

• передбачити механізми е-бронювання, що дозволятимуть бронювати спеціалістів протягом доби; 
• збільшити строк бронювання спеціалістів на строк чинності рішення про підтвердження статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; 
• передбачити можливість бронювати всіх працівників для підприємств, що постачають товари / продукцію / послуги на користь ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, ДПСУ, а також інших органів, що здійснюють завдання для захисту держави під час дії воєнного стану в Україні, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їхнім з’єднанням, військовим частинам; 
• передбачити можливість бронювання працівників міжнародних та українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; 
• передбачити  можливість отримання відстрочення від мобілізації для саперів та демінерів на час навчання та роботи з гуманітарного розмінування.

Занепокоєння викликає в бізнес-асоціації й норма щодо обов’язків підприємств, установ і організацій стосовно мобілізаційної підготовки та мобілізації. Ухвалений нардепами в першому читанні проєкт передбачає, що дані про транспортні засоби та техніку бізнесу до ТЦК передаватимуть МВС (автотранспорт), Мінінфраструктури (водні транспортні засоби) та Держпродспоживслужба (сільгосптехніка). 

Водночас, коли такий транспорт потрапив під облік, його власники вже не можуть відправляти його до інших областей або за межі України, продавати або здавати в оренду (лізинг), використовувати як заставу, а також “вчиняти інші дії, що унеможливлюють передачу таких транспортних засобів військовим формуванням”. 

Автори звернення закликають до збалансованого підходу, бо запропонований підхід “загрожує зупинкою бізнесу”.

“Потрібен збалансований підхід для запобігання зупинки підприємства з причин: відсутності транспортних засобів для здійснення діяльності або у випадках використання транспорту, складно-технологічно облаштованого для спеціалізованого призначення, що забезпечує основну діяльність підприємства та його основну спеціалізацію”, – кажуть в асоціації. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Reuters

Автори звернення передбачають “проблеми на дипломатичному рівні”, якщо нардепи остаточно підтримають ідею обмежити в отриманні консульських послуг українців, які перебувають за кордоном та не мають військово-облікових документів.

“Дана норма порушує принцип рівності прав і свобод усіх громадян України, в тому числі в частині отримання гарантованих сервісів держави, які не можуть обмежуватися для будь-якого громадянина, незалежно від місця його перебування, і навіть для притягненого до будь-якої адміністративної чи кримінальної відповідальності”, – наголошують в асоціації. 

“Неконституційними й контрпродуктивними” називають критики й норми щодо блокування банківських рахунків. Підприємці передбачають, що такий крок призведе виключно до суттєвого зменшення безготівкових операцій, до відтоку депозитів, зниження ліквідності та стійкості банківської системи загалом. 

Розкритикували й винятки з кола тих, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. Підприємці звертають увагу законотворців, що це порушує як цілісність системи освіти в Україні, так і гарантію рівності всіх форм власності та всіх громадян, що закріплені в Конституції. 

Щодо ідеї авторів законопроєкту про те, щоб громадяни носили із собою військово-облікові документи, то в бізнес-асоціації вважають цю норму ризикованою в плані корупції. 

“Наразі спостерігається дефіцит паперових бланків та в додатку “Дія” відсутні такі документи що унеможливлюють виконання даної вимоги. (У разі ухвалення закону у чинному вигляді – Ред.) бланки документів будуть “притримуватись” для створення штучного завищеного попиту”, – прогнозують автори звернення. 

Серед інших запропонованих бізнес-асоціацією ідей: 

• закріпити незмінність військово-облікової спеціальності, що надасть можливість військовозобовʼязаним мати впевненість у своїй службі; 
• розширити штат військової служби правопорядку та створити в ній громадську раду з-поміж адвокатів та громадських діячів, які будуть надавати допомогу військовим; 
• передбачити мобілізацію для громадян, які вийшли на пенсію в 40–45 років, за умови їхньої фізичної можливості; 
• передбачити законодавчу можливість мобілізуватися громадянам за їхнім бажанням та за фізичної придатності, які досягли граничного віку, а також розширити можливості мобілізуватися для інших громадян за їхнім бажанням; 
• створити кращі умови для залучення іноземців до ЗСУ.

У бізнес-асоціації закликали представників влади долучити провідні бізнес-асоціації та аналітичні центри до “інклюзивного обговорення та доопрацювання цих проєктів з урахуванням викладеного у зверненні, для забезпечення балансу інтересів держави-суспільства-бізнесу та досягнення спільної мети – перемоги ворога”.

Громадськість уже звертала увагу на низку якість роботи законотворців нинішнього скликання, якщо до цього процесу не залучати фахівців. 

Нагадаємо, що напередодні голосування в парламенті урядовий законопроєкт про мобілізацію критикував у чинному вигляді Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Невдовзі він передумав та закликав нардепів голосувати за документ попри дев’ять сторінок зауважень, які сам готував до цього.