Українці, яких “обміняють” через проєкт “Хочу к своим”, можуть поповнити лави мобілізованих до армії РФ – експертка
Нещодавно Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Служба безпеки України та Уповноважений Верховної ради України з прав людини презентували спільний проєкт “Хочу к своим”. Посадовці створили сайт, де міститься особиста інформація про людей, які були притягнуті до кримінальної відповідальності за “колабораціонізм” і висловили бажання бути переміщеними до Росії в межах обмінів. Водночас правозахисниця Альона Луньова вважає, що реалізація цього проєкту становить певні ризики у сфері прав людини.
Про запуск проєкту повідомив на своїй сторінці Омбудсман України Дмитро Лубінець.
Фото: ГУРЗа його словами, наразі дуже складна ситуація з поверненням цивільних з російської неволі. Вона була такою ще починаючи з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення ще більше загострилась.
“Щоб прискорити цей процес, наш Офіс долучився до згаданого проєкту. Інформація на сайті публікується виключно за добровільною згодою колаборантів, які виявили бажання відправитися до Росії. До того ж через спеціальну форму на сайті особи, які не бажають жити в Україні, а хочуть виїхати до Росії, можуть залишити інформацію про це“, – розповідає Лубінець.
Як стверджує посадовець, всі опрацьовані заявки на сайті координуватимуть представники секретаріату Уповноваженого. Після цього Офіс Омбудсмана узгоджуватиме обмін цивільних з уповноваженою з прав людини в РФ.
“Зауважу, що, відповідно до ст. 26 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, кожна зі сторін конфлікту повинна полегшувати пошуки, які здійснюють члени розлучених війною сімей з метою встановлення контакту та, наскільки це можливо, об’єднання“, – додає Омбудсман.
Крім інформації про колаборантів, які хочуть бути обміняними, на сайті є також пропозиції залишити заявку користувачам, які “знають про тих, хто співпрацює з ворогом”, та тим, хто хоче припинити взаємодіяти з країною-агресором.
Лубінець упевнений, що завдяки спільним зусиллям Офісу Омбудсмана, СБУ та Коордштабу вони зможуть досягти відповідних цілей.
Водночас, на думку директорки з адвокації Центру прав людини ZMINA Альони Луньової, презентація проєкту “Хочу к своим” є спробою державних органів показати дії на тлі відсутності сталого механізму повернення цивільних, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
“По суті, в момент цієї презентації Україна вперше визнала, що обмін цивільними відбувається і буде продовжуватися. Хоча це й суперечить нормам МГП, відповідно до яких цивільні особи не можуть бути захоплені в полон, а отже й “обмінів” бути не може. Відомо, що особи, які були обвинувачені в злочинах проти основ національної безпеки, вже давно пишуть слідчим заяви про бажання брати участь в обмінах. Крім того, іноді перспектива обміну стає для обвинувачених основною причиною визнавати свою провину чи не оскаржувати вирок суду, відповідно до якого особа позбавляється волі на тривалий час. Ми спостерігаємо це в справах щодо колабораційної діяльності, але не лише в цих справах”, – зауважила Луньова.
Правозахисниця нагадує, що ZMINA досліджує питання притягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність. До таких проваджень є багато питань, зокрема щодо практики забезпечення справедливості та неупередженості розгляду, належного забезпечення права на захист тощо. А якщо виникають питання до слідства та суду, дуже складно бути впевненим, що засуджені готові йти на обмін дійсно за переконаннями, а не через відсутність ефективних механізмів домогтися справедливості в суді, зауважує Луньова.
“На сторінці проєкту зазначено, що росіяни не поспішають забирати “колаборантів”. Отже, постає питання: для кого створено сайт, на якому розміщено фотографії та персональні дані людей, які обвинувачуються в різноманітних злочинах, здебільшого проти основ національної безпеки? Насправді оприлюднення фото і персональних даних засуджених викликає суттєві запитання щодо доцільності та законності“, – додає правозахисниця.
Крім того, на її думку, існує ризик, що українці, яких “обміняють”, можуть поповнити лави мобілізованих до російської армії.
“Нам добре відомо, що на території РФ та на тимчасово окупованих територіях відбувається мобілізація. І, безсумнівно, що обміняних людей, які опиняться в Росії, заберуть до ворожого війська. Особливо придатних чоловіків, яких змусять воювати проти України”.
Нагадаємо, 17 липня відбувся 54-й обмін полоненими від початку повномасштабного вторгнення. Загалом з ворожої неволі Координаційному штабу вдалося повернути 3405 людей.
Нещодавно уряд відкрив третій табір для військовополонених росіян, бо РФ не проводить обміни.
Умови, в яких тримають українських військовополонених у Росії та на окупованих нею територіях, експерти ООН оцінюють як катування. Ви можете детальніше прочитати про це за посиланням.
У російському полоні перебувають понад 8 тисяч українців, з яких 1600 – цивільні заручники. Більш ніж половина з них була підтверджена РФ через Міжнародний комітет Червоного Хреста, інформацію про інших полонених Україна отримувала в інший спосіб, зокрема від звільнених з полону.
