Українці на глибинному рівні розуміють, що таке права людини – експерти міжнародної правозахисної конференції
Україна є першою країною, яка під час повномасштабного вторгнення дотримується широкого спектра прав та свобод і готує реформи для вступу до ЄС. Водночас суспільство стикається з десятками викликів у сфері прав людини через війну.
На цьому наголосили учасники міжнародної правозахисної конференції “Уроки України для світу: нові виклики у сфері захисту прав людини”, передає ZMINA.
Скриншот конференціїПовномасштабна війна в Україні принесла десятки нових викликів у правозахисній сфері, які стосуються кожної категорії населення – цивільних, військових, дітей, людей похилого віку, внутрішньо переміщених осіб, родин зниклих безвісти, родин військовополонених. На це звернула увагу заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк.
“Ми перші в Європі проходимо процес дотримання широких прав і свобод під час воєнного стану. Як зберегти баланс між правами людини, принципами демократії й домінуванням норм воєнного часу? Все ми пишемо зараз самі, і це наш внесок у світову правозахисну практику”, – зауважила парламентарка.
Вона додала, що водночас Україна рухається шляхом євроінтеграції й очікує на відкриття першого кластера переговорів з ЄС, який стосується фундаментальних прав і свобод. Країна бореться за свою свободу й одночасно формує інституційну базу для членства в ЄС.
Керівниця відділу відновлення на основі територій ПРООН в Україні Ана Лукатела зазначила, що українці розуміють, що таке права людини, на глибинному рівні. Особливо це відчувається впродовж чотирьох років, коли боротьба за права людини поєднується з протистоянням країни ворогу.
“Права людини – це про гідність, рівність, безпеку. Але мова прав людини для ООН трохи “суха”, юридична. І виклик у тому, щоб поєднати це глибинне емоційне розуміння прав людини з тим, як їх захистити, використовуючи дуже суху бюрократичну мову”, – зазначила Лукатела.
Представник ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде зауважив, що в Україні з початку повномасштабного вторгнення зростає фокус на права дітей. І це є одним з індикаторів реформ у сфері прав людини:
“Думаю, це гарний приклад для багатьох сусідніх країн і демократичних націй у ЄС. Україна може цим пишатись і демонструвати, що криза – це завжди можливість стати сильнішими, кращими. І треба, звичайно, цінувати дітей як найбільшу цінність нації”.
Голова Консультативної місії ЄС (EUAM) в Україні Рольф Холмбо звернув увагу, що в Україні розвивається регіональна мережа представництв Омбудсмана. На його думку, це важливо, бо за права людини важливо боротися не лише на національному рівні, потрібно фокусуватися на тому, що відбувається в житті людей там, де вони перебувають:
“Україна обирає верховенство права, демократію і всі права та правила, які зараз у серці законодавства ЄС. Україна багато через що пройшла, проходить і багато зробила у сфері реформ, але не можна вважати, що все зроблено”.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак зазначив, що цього року виповнюється 30 років з часу приєднання України до Ради Європи. За його словами, за цей час Україна багато чого досягала в царині захисту прав людини, демократії й правовладдя.
Янчак навів приклади таких змін: ухвалення законодавства про захист персональних даних, успішна реформа децентралізації, започаткування судової реформи, створення громадського мовника “Суспільне”, виборчий кодекс на основі відкритих списків, система змін в освіті на основі Ланцаротської конвенції (законодавство про захист дітей від сексуальної експлуатації. – Ред.). Також з’явилась і розвивається система безоплатної правової допомоги.
Водночас у Раді Європі відзначають проблеми, які є в Україні у сфері правосуддя. Зокрема, рішення національних судів не завжди виконуються належно, існують проблеми з тривалістю кримінальних проваджень, веденням розслідувань.
Він додав, що від часу приєднання до Ради Європи Україна ратифікувала 50 різних конвенцій і протоколів. Європейський суд з прав людини ухвалив понад 200 рішень, пов’язаних з Україною.
Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо.
Нагадаємо, Європейська комісія опублікувала звіт про розширення, у якому позитивно оцінила прогрес України за рік з вересня 2024 року. У звіті звертають увагу, що основоположні цінності ЄС охоплюють верховенство права та повагу до прав людини. За оцінкою Єврокомісії, загальна рамка основоположних прав в Україні наразі є задовільною.
Нагадаємо, 23 жовтня під час заходу “Шлях до ЄС: погляд громадянського суспільства на прогрес України за переговорними розділами 23 і 24” представили Тіньовий звіт до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” та розділу 24 “Юстиція, свобода та безпека” Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу у 2024 році.
