Україна запускає масштабний проєкт із підтримки та захисту журналістів на окупованих територіях

Дата: 21 Липня 2020
A+ A- Підписатися

МЗС України та низка громадських організацій розпочинають масштабний проєкт з підтримки громадянських і професійних журналістів, які зазнають утисків та тортур на окупованих частинах Донбасу та АР Крим.

Про це під час дискусії на тему “НЕсвобода слова на тимчасово окупованих територіях України” заявила перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова.

Вона підкреслила, що на окупованих територіях справжня професійна журналістика наразі відсутня, тож функції представників ЗМІ виконують громадянські журналісти – звичайні люди з активною громадянською позицією.

Заступниця міністра назвала прізвища 11 ув’язнених на окупованому півострові кримчан, які в переважній більшості є громадськими журналістами та стрімерами “Кримської солідарності”. Це Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Наріман Мемедемінов, Ернес Аметов та Амет Сулейманов. Останній наразі перебуває під домашнім арештом, решта – за ґратами.

Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик повідомила, що загалом з початку окупації Криму правозахисники задокументували понад 350 фактів переслідування журналістів та блогерів на півострові, а кожен десятий у списку політв’язнів — це громадянський журналіст.

Наразі, за даними правозахисних організацій, у неволі через політично мотивовані звинувачення на території Російської Федерації та окупованого нею Криму перебуває щонайменше 100 політв’язнів – громадян України, яких переслідують через громадську, правозахисну, журналістську діяльність, політичні погляди та релігійні переконання.

“З них 37 людей утримують у місцях позбавлення волі на території тимчасово окупованого Криму, а 63 – у Росії. 42 особи вже отримали “вироки” – від 4 до 19 років. Зі 100 осіб 77 – це кримські татари”, – сказала Печончик.

Еміне Джапарова від імені МЗС оголосила про запуск довгострокової кампанії із захисту журналістів та активістів, які працюють в умовах окупації.

Першим кроком цієї інформаційної кампанії стала виставка кураторського проєкту українського митця Миколи Коваленка “Shut UP! Голос демократії в небезпеці”, яку можна побачити у вікнах Укрінформу з 20 липня протягом двох тижнів.

У подальших планах міністерства – запустити інститут менторства, коли відомі авторитетні люди фактично опікуватимуться кожним в’язнем та відстоюватимуть його право на свободу слова на всіх міжнародних майданчиках. Цей проєкт запускатиметься з вересня.

Присутні на пресконференції журналісти Станіслав Асєєв, Роман Сущенко та Микола Семена пережили обмеження свободи на окупованих територіях Криму і Донбасу та поділилися власними історіями.

Станіслав Асєєв, журналіст, колишній заручник так званої “ДНР”, розповів, що журналістики на окупованому Донбасі не існує, вона тільки формально представлена російськими та місцевими ЗМІ, які пишуть про “досягнення молодої республіки” і створюють пропагандистські матеріали.

“Коли я працював на окупованій території, то не міг офіційно бути українським журналістом, бо так не можна отримати акредитацію. Після арешту мені інкримінували сім статей, шість із яких стосувалися моєї журналістської діяльності, а одна була за шпигунство. Цим окупанти хотіли показати, що затримали журналіста-екстреміста й агента українських спецслужб. П’ять років із мого загального вироку я отримав тільки за те, що написав “ДНР” у лапках”, – розповів Асєєв.

Журналіст і колишній бранець Кремля Роман Сущенко, який був кореспондентом Укрінформу у Франції та якого затримали в Росії у 2016 році нібито за шпигунство, розповів, що частину його журналістських матеріалів використали як докази шпигунських донесень.

Сущенко переконаний: саме медійність ув’язненої персони дозволяє захистити її права, а згодом – звільнити. 

Про складнощі журналістської роботи в окупованому Криму розповів журналіст і автор проєкту Радіо Свобода “Крим.Реалії” Микола Семена:

“Коли в березні 2014 року ми зробили корпункт Радіо Свобода в Сімферополі, то через кілька днів над нашими дверима з’явилася відеокамера, яка фіксувала всіх відвідувачів. Згодом ми були вимушені перенести корпункт в інше місце, але й там відчували стеження. Тому ми відмовилися від офісу і почали працювати віддалено. Через два роки до мене та інших кореспондентів прийшли з обшуком, після цього мене затримали”.

Семена впевнений, що повністю перекрити потік інформації з Криму на материкову Україну окупаційній владі не вдасться, тому що на місце затриманих і засуджених громадянських журналістів приходять нові, які не бояться репресій.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: