Україна виділяє на протезування одного захисника з інвалідністю до 50 тисяч доларів
В Україні працює програма протезування для учасників бойових дій, за якою держава виділяє до 50 тисяч доларів на одну особу. Цієї суми достатньо для того, щоб поставити високотехнологічний протез.
Про це керівниця проєкту “Реабілітація травм війни в Україні” Анастасія Бойчук розповіла під час воркшопу “Стан системи реабілітації в Україні”, повідомляє кореспондент видання ZMINA.
Експертка вважає, що збирання коштів на протези від приватних ініціатив чи протезних центрів, є недоброчесною ініціативою.
“Ті, хто збирає гроші, хочуть уникнути процесу контролю за якістю. Щоб їхня робота не фіксувалась у державній статистиці, якщо вони виготовлять неякісний виріб. Адже це обов’язково десь спливе на поверхню. У персоналу таких центрів треба обов’язково питати, чи співпрацюють вони з державним фондом соціального захисту осіб з інвалідністю”, – зазначає Анастасія Бойчук.
Вона пояснює, що виробництво протезів поділяється на простіші та складніші комплектуючі. Високотехнологічним виробом вважають окремі елементи протеза, такі як колінні суглоби. Виробництво високотехнологічних протезів на сьогодні зосереджено лише у кількох країнах світу, зокрема в США. Низькотехнологічні компоненти виготовляють у Мексиці та Китаї. Тож їх доволі багато, й там вже налагоджений швидкий процес постачання.
“Виробництво високотехнологічних комплектуючих протезів в Україні неможливо буде організувати. Це надто складний процес, який будується роками. Тому у нас, ймовірніше, будуть виготовляти вироби з дешевих та неякісних матеріалів. Або це виробництво буде зорієнтоване на те, щоб виробляти щось низькотехнологічне, якого і так достатньо. Потім цей продукт впарюватимуть нашим захисникам лише через те, що це виготовлено в Україні”, – додає Бойчук.
Експертка констатує, що на будівництво таких підприємств вже збирають кошти, а перше з них планують відкрити у Львові. На її думку, краще ці кошти передати на виробництво безпілотників, щоб українські захисники не втрачали свої кінцівки.
Бойчук також висловила свою думку щодо унікальних експериментальних технологій, які почали запроваджувати в західних країнах. Зокрема йдеться про сучасну методику ендопротезування і . Небезпека, за словами експертки, тут полягає у тому, що такі розробки є ще не до кінця протестованими. Також існує дуже багато протипоказань для цього експериментального методу.
На думку Бойчук, у світі на українцях намагаються ставити досліди та робити клінічні дослідження. Тестувати на людях нові вироби – це дуже дорога річ. Тому більшість таких стартапів зникає з ринку через неспроможність створити щось по-справжньому цінне. Це стосується, зокрема, розробки біонічних протезів рук та ніг.
“За міжнародними стандартами, у перший рік після ампутації не можна ставити біонічний протез через формування культі. Дуже часто біонічний протез не виконує функції, яку виконує механічний. Також з’ясувалося, що вони не працюють на морозі та бояться води”, – розповідає керівниця проєкту “Реабілітація травм війни в Україні”.
Бойчук вважає, що в Україні має бути зібрана статистика про те, скільки людей отримали протези чи інвалідні візки. Оскільки потім важко буде зібрати точні дані, яка кількість з цих людей має інвалідність.
Нагадаємо, за словами уповноваженого президента з питань реабілітації учасників бойових дій Вадима Свириденка, після повномасштабного вторгнення кількість поранених учасників бойових дій збільшилася в рази, значно ускладнився і характер поранень, зокрема ампутації кінцівок. Сьогодні в Україні можуть робити якісне протезування, водночас система надання медичних документів військовим та їхньої реабілітації є застарілою і такою, що виснажує поранених ветеранів.
Раніше ZMINA повідомляла, що програму безоплатного протезування та реабілітації для українців, які втратили кінцівки внаслідок війни, також запустив український благодійний фонд BGV спільно з урядом Естонії. Протезування здійснюється в Таллінні на базі Ida-Tallinna Keskhaigla (Східно-Талліннська центральна клінічна лікарня). Для українців протезування в межах програми є повністю безоплатним: виготовлення, встановлення, реабілітація у Східно-Талліннській центральній лікарні та логістичні витрати беруть на себе ініціатори проєкту.