Україна планує приєднатися до Агентства з ядерної енергії ОЕСР – Шмигаль
Україна подає заявку на вступ до Агентства з ядерної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль під час міністерської конференції “Дорожні карти до нової ядерної енергетики 2026” у Парижі.
Фото: Денис ШмигальШмигаль зазначив, що Україна розраховує на підтримку держав – членів Агентства та готова ділитися власним досвідом і експертизою у сфері атомної енергетики. За його словами, за понад чотири роки повномасштабної війни українська атомна галузь отримала досвід роботи в умовах постійних безпекових загроз.
Міністр виокремив п’ять основних уроків, які Україна отримала за цей час. Перший стосується захисту не лише самих реакторів, а й усієї критичної інфраструктури навколо них. На думку Шмигаля, ще під час проєктування атомних об’єктів необхідно передбачати інженерні укриття для критично важливих вузлів, кілька рівнів резервного електропостачання та можливість роботи в режимі “енергетичного острова”.
Другим уроком він назвав можливість відмовитися від російського ядерного палива. Україна першою почала використовувати альтернативне паливо Westinghouse в реакторах ВВЕР-1000 та ВВЕР-440 удосконаленої конструкції. Крім того, в Україні вже виробляють компоненти для паливних збірок Westinghouse для реакторів ВВЕР-1000. Наступним кроком має стати створення потужностей для складання ядерного палива безпосередньо в Україні.
Окрему увагу Шмигаль приділив стійкості ланцюгів постачання для атомної енергетики. Україна співпрацює з канадською Cameco щодо постачання урану та з британсько-німецько-нідерландською Urenco у сфері його збагачення. Українська сторона планує власним виробництвом забезпечувати щонайменше 30% потреб реакторів ВВЕР, а виробництво паливних збірок для ВВЕР-1000 локалізувати до 100%.
Четвертим напрямом міністр вважає фінансування атомної енергетики. За його словами, великі ядерні проєкти потребують довгострокових інвестицій, тому Україна зацікавлена в міжнародних партнерствах, які одночасно передбачатимуть технологічну, фінансову та промислову співпрацю.
Нині пропускна спроможність міждержавних електромереж між Україною та Європою становить 2,4 ГВт. Україна планує збільшити її до 4,5 ГВт і розраховує в перспективі нарощувати експорт електроенергії до європейських країн.
П’ятим пріоритетом Шмигаль назвав підготовку фахівців. Подальший розвиток атомної енергетики потребуватиме нових інженерів, проєктувальників, будівельників, операторів, науковців та фахівців з регулювання. Тому освіта, дослідження, професійне навчання та міжнародний обмін досвідом мають стати частиною співпраці України з партнерами.
Шмигаль також наголосив, що Україна готова ділитися досвідом забезпечення ядерної та радіаційної безпеки під час повномасштабної війни. Агентство ОЕСР уже залучає українських фахівців до своєї роботи: зокрема, у 2026 році Державна інспекція ядерного регулювання України брала участь в обговоренні радіаційного захисту під час збройних конфліктів. Агентство працює над практичними рекомендаціями, які враховуватимуть уроки війни в Україні.
Агентство з ядерної енергії ОЕСР об’єднує держави з розвиненою ядерною галуззю та займається питаннями ядерної безпеки, технологій, поводження з радіоактивними відходами, радіаційного захисту та ядерного права. Україна наразі не входить до переліку його держав-членів.
Нагадаємо, що повномасштабна війна Росії проти України створила безпрецедентні ризики для роботи українських атомних об’єктів. Найскладнішою залишається ситуація на окупованій Запорізькій АЕС. Від початку 2026 року станція неодноразово втрачала зовнішнє електропостачання та переходила на аварійні дизельні генератори. У серпні стався вже 12-й такий випадок від початку року і 24-й від часу російської окупації ЗАЕС.
На початку вересня біля ЗАЕС вдалося домовитися про локальне припинення вогню, щоб українські фахівці могли відремонтувати пошкоджену лінію електропередачі. За перебігом робіт стежила команда МАГАТЕ.
Водночас “Енергоатом” заявляв про критичний стан ядерної та радіаційної безпеки на окупованій станції. У компанії пояснювали, що тривала робота дизельних генераторів у непроєктних режимах підвищує ризик відмови обладнання. Навіть коли всі енергоблоки перебувають у стані холодного зупину, повне знеструмлення може призвести до втрати контролю над системами безпеки та басейнами з відпрацьованим паливом.
Ще одним ризиком залишається тиск Росії на український персонал ЗАЕС. У вересні Рада Європи повідомила, що окупаційні органи незаконно затримували працівників станції та їхніх родичів, щоб змусити їх до співпраці. За даними української влади, становище 35 працівників ЗАЕС фактично нагадує ситуацію із заручниками. У Раді Європи наголосили, що переслідування персоналу також створює загрозу для безпечної роботи атомної станції.
