Україна може повчитися на помилках країн Західних Балкан, щоб вступ до ЄС не затягнувся на десятиліття – історикиня
Україна з 2022 року перебуває з країнами Західних Балкан в одному “кошику” для вступу до ЄС. Наша країна може повчитися на досвіді цих країн, як не треба діяти, щоб євроінтеграція не затягнулася на десятиліття.
Про це розповіла керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич під час лекції, організованої Центром прав людини ZMINA.
скриншот лекціїЗахідні Балкани – досить близький до України регіон, не тільки географічно, але й політично та економічно, зазначила історикиня. До цієї групи країн входять Албанія, Чорногорія, Сербія, Північна Македонія, Косово, Боснія і Герцеговина, а до 2013 року – також Хорватія.
“Із 2022 року в Брюсселі формується візія, що Західні Балкани, Україну і Молдову потрібно разом просувати для вступу до Європейського Союзу. Тому що Україна може навчити багато чого Західні Балкани”, – розповіла Катерина Шимкевич.
За її словами, Україна, дивлячись на ці країни, може навчитися, чого не варто робити на шляху євроінтеграції. Зокрема, Албанія чекає на відкриття перемовин з ЄС 18 років. Варто також вивчати досвід, який пройшла Хорватія на шляху до Європейського Союзу, бо він один із найбільш релевантних для нашої держави. Тоді як шлях Боснії і Герцеговини, Косова може бути таким, що підходить для Молдови.
Спільним для країн Західних Балкан є незавершені територіальні проблеми, які ускладнюються історичними суперечками, етнічними й економічними суперечками. Також – незавершений процес перехідного правосуддя та сприйняття ЄС як “панацеї” для розв’язання їхніх проблем. Водночас ці країни відрізняються за рівнем економічного і політичного розвитку, функціонування демократичних інституцій та громадянського суспільства.
Скриншот презентації“На це варто звертати увагу, коли наша держава намагається вивчати досвід євроінтеграції Західних Балкан. Нещодавно Албанія відкрила для України документи, як вона долала усі перехідні моменти, щоб відкрити розділи переговорів. Це цікаво, але не є шаблоном того, як потрібно проходити певні моменти у відносинах із ЄС”, – додала Катерина Шимкевич.
За її словами, Албанія є досить корумпованою країною, і Європейський Союз вже 7–8 років намагається добитися від уряду проведення глибокої судової реформи, виборчого законодавства, боротьби з корупцією, але це залишається на рівні вимог:
“Відповідно, брати приклад з Албанії не варто, але хоча б вивчати досвід, як можна уникати певних “каменів”, потрібно”.
Експертка звернула увагу, що деякі країни ставляться до України більш позитивно і готові ділитися досвідом – Косово, Північна Македонія, Албанія, Чорногорія, а деякі сприймають як конкурентів (Боснія і Герцеговина, Сербія).
“Наразі існує група “друзів” Західних Балкан: Італія, Хорватія, Австрія, Німеччина, Іспанія, які хочуть, щоб Боснія і Герцеговина вступила до Європейського Союзу раніше за Україну. Оцінюючи можливості, наша держава все-таки стояла б попереду Боснії і Герцеговини”, – розповіла Шимкевич.
Раніше спеціаліст із питань правосуддя перехідного періоду Іван Йованович розповів, що Україна стикається з принципово новими формами злочинів, як порівняти з конфліктами на Західних Балканах, що робить принципово іншими цілі в концепції перехідного правосуддя.
Читайте також матеріал, як використати досвід Західних Балкан при вступі до ЄС і яка роль громадянського суспільства.
