Українське законодавство досі не вміє розпізнавати кібербулінг – експерт
В українському законодавстві не вистачає норм, спрямованих на запобігання чи попередження цькування в інтернеті, освітніх програм для дітей, батьків і фахівців, які б допомогли визначити, що певна ситуація є прикладом кібербулінгу.
Таку думку висловив аналітик правозахисного департаменту Docudays UA Богдан Мойса під час підведення підсумків першого етапу кампанії з протидії кібербулінгу, який започаткував фестиваль документальних фільмів, в Українському кризовому медіацентрі.
За його словами, до деяких законодавчих актів з протидії булінгу внесли зміни, завдяки яким поняття булінгу охоплюватиме і булінг з використанням інформаційних технологій. Проте ці акти досі не вирішили проблеми ідентифікації кібербулінгу. Підтверджують ці дані й результати аналізу рішень українських суддів, зауважує Мойса.
“В Україні прийнято національний план подальшої реалізації Конвенції ООН про права дитини, у рамках якого держава бере на себе певні зобов’язання до 2022 року. Одним з напрямів цієї конвенції є захист прав дитини в інформаційному просторі. Ми бачимо за необхідне доповнити план заходами, які стосувалися б формування освітніх програм, заходів з протидії кібербулінгу”, – наголосив експерт та додав, що сьогодні, внаслідок стрімкого розвитку технологій, немає готових рішень, як попереджати кібербулінг, а головне, протидіяти йому.
Кампанія з протидії булінгу, яку у квітні цього року започаткував міжнародний кінофестиваль “Docudays UA”, має на меті популяризувати тему кібербулінгу в Україні та допомогти людям, які постраждали внаслідок цькування в мережі. Першим етапом кампанії став конкурс із написання есе на тему “Кібербулінг. Як я перестав / перестала бути жертвою”, наступним же кроком має стати юридичний супровід жертв кібербулінгу, який проводитиме Українська Гельсінська спілка з прав людини.
Як відомо, у грудні минулого року 226 народних депутатів Верховної Ради проголосували за доповнення статті 173 КУпАП поняттям “булінг”. Цькування неповнолітнього відтепер карається штрафом від 50 (850 грн) до 100 (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, карається штрафом від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин. За булінг, скоєний малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, відповідають батьки кривдника, які сплачуватимуть штраф у розмірі від 850 до 1700 грн.
Також новий документ передбачає стягнення штрафу з особи, яка не повідомила правоохоронців про булінг, у розмірі 850–1700 грн. Проте адміністративну відповідальність учителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.
Відтоді в Україні активно почали притягати до відповідальності кривдників: уперше за цькування в країні покарали в Борисполі, де школярка виклала інтимні фото однолітки в Instagram. Також на сьогодні є щонайменше одне рішення суду щодо притягнення до відповідальності за булінг учителя.
