Україна не відповідає за відсутність судів на окупованому Донбасі – ЄСПЛ відхилив скарги пенсіонерів

Дата: 13 Лютого 2018
A+ A- Підписатися

Європейський суд з прав людини відхилив скарги позивачів із Донецька, яким припинили виплачувати соціальну допомогу в 2014 році.

Про це йдеться у рішенні суду від 13 лютого.

Страсбурзький суд об’єднав сім схожих скарг від громадян України, які проживають у Донецьку. У рішенні він визнав, що Україна не несе відповідальності за проблеми зі здійсненням судочинства в окремих регіонах Донецької та Луганської областей.

До України позивалися семеро пенсіонерів та отримувачів соціальної допомоги, від 1926 до 1960 року народження, які припинили отримувати соціальні виплати з бюджету в 2014 році, після окупації Донбасу. Троє з них у 2015 році звернулися до українського уряду щодо поновлення соціальних виплат, інші цього не зробили.

Заявники заявляли, що не можуть безперешкодно звернутися до суду з приводу розміру пенсій, оскільки суди були переміщені на підконтрольну територію. Вони зазначали, що стан здоров’я не дозволяє їм їздити так далеко і що дорога може бути небезпечною та коштовною, тоді як держава не покриває цих витрат. Постраждалі також відзначали, що мали надавати неправдиву інформацію про місце свого проживання органам пенсійного забезпечення на підконтрольній території, щоб перереєструвати соціальні виплати. Насамкінець, пенсіонери стверджували, що Україна дискримінує їх за ознакою місця їхнього проживання.

При цьому Суд встановив, що жоден із позивачів не оскаржував в українських судах рішення уряду про припинення соціальних виплат, пояснивши це тим, що у Донецьку не діють органи української системи правосуддя – через російську агресію всі суди були евакуйовані з окупованих територій. Саме на це донеччани поскаржилися до Страсбурга: на їхню думку, Україна обмежила їхні можливості звернутися до суду щодо відновлення соціальних виплат.

ЄСПЛ відхилив усі скарги, ставши на сторону України. Суд вказав, що Україна оперативно перемістила суди з окупованої території на підконтрольну, розмістивши їх у сусідніх регіонах і таким чином забезпечивши доступ до суду. У цій ситуації труднощі, з якими можуть зіткнутися позивачі (такі як далека дорога), є природними і обійти їх неможливо.

У Суді також зауважили, що заявники не зверталися до цих судів і не піднімали перед ними питання щодо розміру чи порядку отримання пенсій. На думку ЄСПЛ, пенсіонери з Донецька не вичерпали національні засоби правового захисту перед зверненням до суду у Стразбурзі.

Нарешті, Євросуд не побачив у справі дискримінації за місцем проживання. Метою переміщення судів було не ускладнити доступ жителів окупованих територій до суду, а навпаки – забезпечити такий доступ. Крім того, жителі Донецька не знаходяться у “аналогічній ситуації” з жителями підконтрольних населених пунктів, і відмінні ситуації вимагають відмінних заходів для забезпечення пенсіонерів з Донецька належними виплатами, йдеться в рішенні.

“Європейська правда” нагадує, що це – вже друге рішення ЄСПЛ, пов’язане з конфліктом на Донбасі. Перше було винесене влітку 2017 року, воно було пов’язане із втратою контролю над Луганськом. Нині ЄСПЛ послався на це, попереднє рішення, пояснивши, що Донецьк – так само, як і Луганськ – перебуває поза контролем уряду і тому належне функціонування системи правосуддя тут не можливе. На думку Суду, Україна зробила все можливе, щоби відновити цей контроль.

Окрім того, ЄСПЛ відхилив скаргу на те, що невиплата пенсій та соціальних виплат є порушенням права заявників на життя.

Раніше повідомлялося, що до ЄСПЛ за останні роки надійшло 55 справ проти України та Росії, що пов’язані з подіями на Донбасі у 2014-2015 роках. Переважно це скарги українських добровольців, які потрапили в полон під час Іловайської трагедії. Станом на початок лютого на розгляді суду наразі перебувало 4226 індивідуальних скарг, пов’язаних із подіями в Криму або бойовими діями на сході України. З цих справ 257 подано проти Росії, 2997 – проти України, ще 908 – одночасно проти України та Росії.

Станом на 1 січня 2018 року на розгляді ЄСПЛ перебувало приблизно 7100 скарг, що є четвертим показником серед країн-членів Ради Європи.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter