Україна має переглянути справу довічника Рафальського, який помер у тюрмі – Amnesty International

Заяви про катування Олександра Рафальського, який помер 20 жовтня у Лук’янівському СІЗО Києва, мають бути розслідувані належним чином, а його справа має бути переглянута у зв’язку із нововиявленими обставинами відповідно до міжнародних стандартів справедливого судового розгляду.

Про це йдеться у заяві міжнародної правозахисної організації Amnesty International.

“Справа Олександра Рафальського – це 15-річна історія зневаги до прав людини та демонстрація систематичної неспроможності української влади подолати безкарність правоохоронців за катування і жорстоке поводження”, – сказала Оксана Покальчук, директорка Amnesty International в Україні.

В організації нагадують, що у 2004 році Олександра Рафальського засудили до довічного ув’язнення у справі за вбивство, яке, за його словами, він не скоював. Він розповідав Amnesty International, що у 2001 році міліціонери побили його при затриманні, а потім катували у відділку міліції. Не зважаючи на це, він так і не зізнався. Утім суд визнав його винним на підставі показів двох інших свідків, які також заявляли, що їх катували.

Усі подальші роки Олександр разом із близькими та правозахисною спільнотою добивався перегляду своєї справи та притягнення до відповідальності співробітників міліції, винних у застосуванні до нього тортур.

Amnesty International неодноразово закликала українську владу провести ефективне та незалежне розслідування заяв Олександра Рафальського про катування. Суди щоразу виносили рішення про необхідність порушення кримінальної справи за заявами Рафальського про катування, але Генеральна прокуратура України впродовж багатьох років відмовляла у проведенні розслідування. У 2008 році в одній з відповідей батькам Рафальського генпрокурор повідомив, що немає необхідності розслідувати подібні “незначні порушення”.

Врешті, наприкінці липня 2014 року Генпрокуратура почала досудове розслідування його заяв. Протягом трьох наступних місяців у справі відбувся певний прогрес, велися слідчі дії. Але згодом справу передали до обласної, а потім до районної прокуратури і, за інформацією, яку отримала Amnesty International, прогрес у розслідуванні призупинився.

Протягом останніх років захист Олександра Рафальського намагається добитися перегляду вироку у зв’язку з отриманням висновку державної експертизи, який кардинально відрізняється від висновку експертизи, що була покладена в основу обвинувачення. Але так само, як і з розслідуванням заяв про катування, всі клопотання захисту оскаржуються прокуратурою.

“Листування з прокуратурою і судовими органами триває майже два роки, суди задовольняють клопотання захисту, а прокуратура їх оскаржує, тому що слідство у цій справі здійснювала прокуратура, нагляд за дотриманням законності в ході слідства і в суді – здійснювала прокуратура, обвинувачення в суді підтримувала прокуратура”, – зазначає мати Рафальського в своєму листі до Amnesty International.

“Ми закликаємо українську владу зробити всі необхідні кроки для встановлення справедливості у справі Олександра Рафальського. Справу має бути переглянуто із дотриманням стандартів справедливого суду, враховуючи нововиявлені обставини. Всі свідчення або докази, отримані під тортурами або в результаті жорстокого поводження, мають бути відкинуті, окрім випадків коли вони є доказом застосування тортур та жорстокого поводження”, – підсумувала Оксана Покальчук.

Як відомо, 20 жовтня у Лук’янівському СІЗО помер засуджений до довічного ув’язнення Олександр Рафальський, який, за твердженнями низки українських та міжнародних правозахисників, був засуджений незаконно. 

Олександр Рафальський, звинувачений у вбивстві п’ятьох людей, отримав довічне ув’язнення. Рафальського били гумовими кийками, катували електричним струмом, стріляли над головою холостими патронами, вивозили до лісу копати собі могилу. Олександр так і не зізнався у вбивстві та не підписав явку. Попри це, був засуджений: проти нього свідчили інші затримані — також, за словами його матері Тамари Рафальської, під тиском міліції.

Правозахисник Харківської правозахисної групи Андрій Діденко каже, що це вже третя смерть довічно засудженого, вину якого правозахисна спільнота піддає сумніву.

“Першим був Віктор Харченко. Ще правозахисник Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко фіксував тілесні ушкодження. Медики твердять, що він помер від серцевого нападу. Другий фігурант – Степан Чернак так само помер від серцевого нападу”, – розповідає він.

За словами Діденка, наразі відкриті дві кримінальні справи за статтями 365 (перевищення службових повноважень), 272 (фабрикація кримінальних справ), 185 (крадіжка), 186 (грабіж) КК України стосовно людей, які катували Олександра Рафальського, та проти слідчого Василя Кармана, який пішов на підвищення в Генпрокуратурі. Але вже понад півтора роки у цих справах не оголошується підозра.