Учасники соціальної гри “відчули” дискримінацію на собі
У рамках ХІІ Міжнародного фестивалю документального кіно Docudays відбулася презентація кампанії “Дискримінація обмежує. Протидій!”.
Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.
Організатори переконані, що проблема дискримінації в Україні є невидимою, прихованою в суспільстві. Нема офіційної статистики випадків дискримінації. Усі дані про кількість постраждалих — це інформація, яку збирають громадські організації. Але і вони бачать неповну картину.
Перед презентацією учасникам запропонували зіграти в соціальну гру. Серед ролей, які мали б виконувати бажаючі, були людина з інвалідністю, багатодітна мама, ром, лесбійка, біженець із Сирії, переселенець із зони АТО та інші. Завдання було просте: отримати послугу в державних службах, взяти кредит, влаштувати дитину в дитячий садочок чи елітну школу, влаштуватися самим на роботу, відпочити в дорогому ресторані, забронювати номер у готелі.
Як виявилося, більшість учасників зіткнулася з тим, що їм відмовляли, і часто безпідставно. Під час обговорення “результатів” гри з’ясувалося: на відповіді представників банку, держустанови чи освітнього закладу впливали їхні стереотипні уявлення. Наприклад, що вчитель, який пересувається на інвалідному візку, не зможе тримати увагу класу та не впорається з роботою.
“Зазвичай у повсякденному житті ми не замислюємося про те, що дискримінація існує, доки ми самі, наші родичі чи друзі, не зіштовхнуться з обмеженням своїх прав. Тож ми вирішили змоделювати простір, в якому б всі відвідувачі відчули на власній шкірі, що таке дискримінація“, – зауважив Олександр Войтенко, координатор напрямку формальної освіти з прав людини Української Гельсінської спілки.
Факт існування дискримінації в Україні підтвердили і результати соціального експерименту. Він проводився перед презентацією та полягав у опитуванні молоді. Результати свідчать: більшість молодих людей вважає, що дискримінації в Україні не існує, але при більш детальному опитуванні самі ж демонструють дискримінаційні настрої.
“Саме тому Коаліція з протидії дискримінації в Україні ініціювала кампанію, метою якої є розповісти, що таке дискримінація і чому це погано, показати конкретні приклади дискримінації, навчити, як захищатися від дискримінації. Адже теоретично підкований – це практично озброєний“, – зазначила Тетяна Печончик, керівниця Центру інформації про права людини, під час презентації інформаційно-просвітницької кампанії “Дискримінація обмежує. Протидій!”.
Тетяна Печончик також зауважила, що дискримінація може відбуватися з різних причин – через те, ким людина є, ким людину вважають, з ким ця людина дружить. Перелік ознак, за якими дискримінують, невичерпний – за кольором шкіри, національністю, статтю, віком, інвалідністю, за місцем проживання, сексуальною орієнтацією, релігійними переконаннями тощо.
Співголова Коаліції з протидії дискримінації Ірина Федорович повідомила, де людина, яка зазнала дискримінації, може захистити свої права. Наприклад, можна звернутися до Офісу Уповноваженого з прав людини або піти до суду. Чимало громадських організацій надають безоплатну правову допомогу. Також діє Фонд підтримки стратегічних судових справ при Коаліції з протидії дискримінації, де захистити права допоможуть кваліфіковані юристи.