“Убивство на ґрунті ненависті до прихильників “руського міра”: у Росії незаконно судять українського військовополоненого

У Ростові-на-Дону пройшло друге судове засідання у справі українського військовополоненого Антона Чередника. Російська прокуратура звинувачує його у буцімто розстрілі цивільного під Маріуполем. Військовополоненому також закидають спробу захоплення влади, жорстоке поводження з цивільними та навчання задля терористичної діяльності. 

На першому судовому засіданні російська прокуратура зачитала своє обвинувачення. На другому виступив “потерпілий” – чоловік заявляє, що Чередник нібито розстріляв його друга за те, що той не знав значення слова “паляниця”. 

ZMINA прочитала репортажі російських пропагандистських видань із залу суду та розказує, як Росія намагається ув’язнити українського військовополоненого. 

За що Росія судить Антона Чередника?

На фотографіях із залу суду український військовий Антон Чередник бачиться сильно схудлим. Він перебуває в полоні росіян вже понад рік – від 4 квітня 2022 року. Вже 8 квітня його помістили в слідчий ізолятор в Донецьку. У червні слідчий комітет РФ офіційно висунув йому звинувачення.

Чередник служив у 501 батальйоні 36 бригади морської піхоти ЗСУ. На початку квітня минулого року вони розташовувалися у селищі Мирному, що в Маріуполі, неподалік від заводу “Азовмаш”.

Саме у цьому селищі, за версією російської прокуратури, Чередник вбив цивільного.

Російські слідчі кажуть, що ввечері 27 березня двоє українських військових побачили на вулиці двох цивільних чоловіків – Олександра Піскунова та Сергія Поцелуєва. Військові нібито вистрілили в повітря та наказали чоловікам зупинитися. Російські прокурори кажуть, що Чередник зі співслужбовцем обшукали містян, змусили їх роздягтися догола та лягти на землю.

Поцелуєв, який начебто врятувався від українських військових, на суді говорив, що Чередник вдарив його в обличчя прикладом автомата. 

“Олександра один із ЗСУвців відвів убік та після короткої розмови вистрелив у нього з автомата”, – сказав Поцелуєв. 

Російський слідчий комітет спочатку заявив, що Чередник вбив Піскунова за те, що той не зміг правильно вимовити слово “паляниця”. У суді ж прокуратура намагається довести, що український військовий вимагав від цивільного сказати, що означає “паляниця”, а той не знав.

Останню версію озвучив на суді й Поцелуєв. Він виступав на суді віддалено – з Донецька. Вебкамерою йому показали Чередника у залі суду. Чоловік сказав, що упізнав у ньому військового, який нібито застрелив Піскунова. 

Сергій Поцелуєв

За словами “постраждалого” та за версією слідства, Чередник після розстрілу одного чоловіка, запитав про “паляницю” в Поцелуєва. Той відповів правильно, і його відпустили.

Російські пропагандистські телеканали викладали кілька відео з Чередником у полоні. На кожному з них полонений майже дослівно повторює версію слідства. Проте в одному з роликів Чередник каже, що вистрілив не через незнання української лексики:

“Він нормально відповів. Ця ситуація сталася не через слово. Він смикнувся, я зробив постріл”, – говорить на відео Чередник. 

Російська прокуратура заявляє, що український військовий буцімто скоїв вбивство “на ґрунті національної ненависті”.

“Чередник ідентифікував Піскунова як особу російської національності, прихильника “руського міра”, що підтримує суверенітет ДНР”, – сказала на першому судовому засіданні російська прокурорка.

Окрім вбивства цивільного, Росія обвинувачує військовополоненого ще у трьох злочинах: буцімто він намагався насильно захопити владу, жорстоко поводився з цивільним населенням та вчився, щоб стати терористом. 

Чередник добровільно вступив до лав ЗСУ у 2016 році. Саме тоді, за версією російського слідства, у нього виник “злочинний намір захопити владу та змінити конституційний лад в ДНР”. Після цього він “вчився бути терористом” у навчальному центрі “Десна”, заявляють російські прокурори.

Коли суд за воєнні злочини стає воєнним злочином

Під час другого судового засідання Чередник звернувся до судді та попросив, щоб до нього прислали лікаря. За словами полоненого, у нього останнім часом німіють кінцівки.

“Я не можу ні читати, ні писати – зір падає. До того ж у мене тахікардія – серце болить, не можу на четвертий поверх без задишки піднятися”, – зазначив на суді український військовий.

Наразі невідомо, чи допускали до Чередника лікарів, правників чи будь-які міжнародні моніторингові місії. 

Адвоката військовополоненому призначила Росія, проте вперше вони побачилися лише на суді. Самого Чередника утримують в Донецьку, там же ж і велися слідчі дії.

За словами адвоката, у справі є кілька свідків. Зокрема, це мати та син, які нібито бачили вбивство з вікна, а також співслужбовець Чередника, що був з ним в той момент. Їхні покази суд має заслухати 10 травня.

Російські пропагандистські медіа зазначають, що другий український військовий зараз теж перебуває у СІЗО – Росія закидає йому інше вбивство.

Військовослужбовців, що незаконно поводяться з цивільними, можна притягати до відповідальності за порушення Женевських конвенцій, наголошує правова радниця ZMINA Наталія Охотнікова. Проте Росія за звичною схемою перекручує усе та перетворює на абсурд:

“Обвинувачення, які були висунуті Череднику, поєднують у собі пропагандистські історії про його нібито підготовку до повалення режиму у квазіутворенні, що називає себе “донецькою народною республікою”, та доволі конкретні звинувачення у вбивстві цивільних”, – зазначає Охотнікова.

Під час першого судового засідання Чередника запитали, чи визнає він свою вину по всіх статтях. Полонений погодився лише з убивством. Також він “зізнається” у вбивстві на кількох пропагандистських відео.

Такі “зізнавальні показання”, наголошує правниця, викликають дуже багато сумнівів, адже на відео, що є у відкритому доступі, військовополонений виглядає як людина, яка піддавалась катуванню або жорстокому поводженню.

Для того, щоб забезпечити справедливе судочинство, до Чередника мали б допустити представників України чи іншої країни-посередниці. Проте наразі про такі факти невідомо.

“Як ми бачимо, цей суд дуже далекий від того, щоб відповідати критеріям незалежності та неупередженості. Тому це провадження викликає серйозні побоювання за життя та здоров’я Чередника“, – підкреслює Охотнікова.

Нагадаємо, росіяни можуть утримувати кілька тисяч українських цивільних та військовополонених. Заручників утримують на тимчасово окупованих територіях України, в Росії та в Білорусі. Правозахисники з Медійної ініціативи за права людини ідентифікували близько сотні місць, де росіяни тримають українських полонених.