У Раді не змогли схвалити рекомендації із запобігання дискримінації жінок з уразливих груп
Учора у Верховній Раді розглянули постанову про рекомендації парламентських слухань на тему “Запобігання та протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп”, але не змогли схвалити через недостатню кількість депутатів.
Про це повідомила народна депутатка, членкиня Комітету ВРУ з питань прав людини Ірина Суслова на своїй сторінці у Фейсбуку.
Вона нагадала, що у парламентських слуханнях, які відбулися в Раді 10 жовтня 2018 року, взяли участь 700 людей.
На слуханнях зафіксували такі проблеми:
- жінок з інвалідністю часто не приймають до лікарень, бо там немає адаптованого обладнання;
- жінки переселенки не можуть знайти роботу та житло для себе й для своєї дитини;
- сільські жінки тяжко працюють безкоштовно або за мізерну плату, але не мають доступу до медичних послуг;
- жінок у місцях позбавлення волі постійно принижують та змушують жити в нелюдських умовах;
- у ВІЛ-позитивних жінок забирають право на материнство;
- жінки-ромки через стигматизацію в суспільстві та традиції своїх громад не мають можливості отримати освіту та роботу.
“На жаль, у сесійній залі не було достатньої кількості депутатів, аби проголосувати за рекомендації слухань, щоб вони негайно пішли в роботу до різних органів влади. Я дякую всім колегам, які сьогодні були на своєму робочому місці! Усі вони без виключення підтримали постанову”, – зазначила Суслова.
Але вона наголосила, що “рекомендації слухань систематизовані та видані окремою брошурою, тож уряд, парламент та інші державні установи вже сьогодні можуть брати їх на озброєння”.
Нагадаємо, 10 жовтня 2018 у Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему “Запобігання та протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп”, на які зареєструвалося понад 700 представників та представниць громадськості з різних частин України.
Особливу увагу на слуханнях звернули на проблеми, з якими стикаються жінки з окремих груп. Голова підкомітету з питань ґендерної рівності і недискримінації Ірина Суслова підняла тему ромських жінок.
“За попередніми офіційними даними, на території України проживає 48 тисяч ромів, за неофіційними, – орієнтовно 400 тисяч, серед них більша частина – жінки. Лише 1% дітей ромів отримує атестат про повну загальну середню освіту, більшість залишають навчання через позицію батьків. Лише 28% ромів сьогодні мають роботу, особливо у важкому стані – ромські жінки. Без освіти, документів працевлаштуватися фактично неможливо. Вони ведуть асоціальний спосіб життя”, – зазначила вона у своїй доповіді.
Омбудсман Людмила Денісова підняла теми жінок, що виховують дітей з інвалідністю, жінок-переселенок, жінок з інвалідністю, тих, що живуть у сільській місцевості, та жінок, які потерпають від домашнього насильства.
За словами Омбудсмана, 65% жінок з інвалідністю відвідують медичні заклади менш ніж один раз на рік, 11% займаються самолікуванням, а 76% не можуть потрапити до гінеколога через відсутність ліфта, тому що кабінет розташований вище першого поверху.
Окремо Денісова підняла питання соціального захисту матерів, що самостійно виховують дітей, і жінок із сіл.
“Щороку кількість жінок, які самостійно виховують дітей з інвалідністю, в Україні зростає, якщо у 2015-му – 154 тисяч, то у 2017 році – 160 тисяч. Через те, що вони виховують їх самостійно, вони не мають можливості повноцінно працювати, а допомога від держави є мізерною. Кошти на реабілітацію дитини в бюджетах громад не передбачаються”, – зазначила вона.
Депутатки та активістки наголошували на тому, що владі слід звертати більше уваги на проблеми жінок та працювати над впровадженням конкретних кроків щодо їхнього вирішення.
“Консолідуючи всі наші зусилля, ми зможемо вийти на конкретний документ, який приймемо на державному рівні. А відповідно, його потім ретранслюємо в місцеві плани та стратегії”, – зазначила віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона також зауважила, що цього року вперше Міністерство економічного розвитку і Міністерство фінансів інтегрували ґендерне бюджетування в Стратегію управління державними фінансами.
