У Раді Європи кажуть, що конкурс до Верховного Суду був прозорим

Представник генерального секретаря Рада Європи Режі Брійя каже, що конкурс до нового Верховного Суду пройшов відкрито і публічно. 

За його словами, Рада Європи уважно стежить за тим, як набирають суддів держав-членів. Це дуже чутливе питання, оскільки це впливає на незалежність, якою користуються судді, виконуючи свої функції.

“ВККС (Вища кваліфкомісія суддів – ред.) використовувала усі наявні засоби для дотримання принципів відкритості та публічності під час проведення конкурсу до Верховного Суду”, – сказав він в інтерв’ю “Укрінформу”.

Він наголосив, що “українське суспільство очікує, що нові судді Верховного Суду будуть незалежними та неупередженими в судовій практиці протягом усієї своєї кар’єри, і ці принципи повинні бути дотримані також і під час набору та призначення суддів”.

“Звіти ВККС, висвітлення конкурсної статистики, брифінги, зустрічі з громадянським суспільством, ЗМІ, міжнародними партнерами є явною ознакою прозорості та відкритості конкуренції. Ведення інтерв’ю з кандидатами або оприлюднення цих матеріалів на веб-сайті Комісії не є загальноприйнятою практикою держав-членів Ради Європи. Водночас ми розуміємо, що ці кроки вживаються українською владою з метою відновлення повної довіри до системи правосуддя. Тому ці заходи можна вважати ефективними на даному етапі”, – зауважив Брійя.

Раніше президент України Петро Порошенко висловив велике задоволення тим, як пройшов конкурс до оновленого Верховного Суду.

Нагадаємо, 27 липня ВККС оприлюднила списки 120 переможців конкурсу на посади до нового Верховного суду. 

Учасники конкурсу склали професійні та психологічні тести, пройшли перевірки Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції, Громадської ради доброчесності (ГРД).

Після оприлюднення рейтингу у Реанімаційному пакеті реформ наголосили, що 30 (25%) кандидатів — недоброчесні. Центр протидії корупції прогнозує, в оновлений Верховний Суд потраплять 80% старих суддів із сумнівною репутацією. Це сталось після того, як 11 із 16 членів ВККС через таємне, закрите голосування долали негативні висновки Громадської ради доброчесності.

У русі “Чесно. Суд фільтруй” наголошують, що кожний четвертий кандидат, якого рекомендувала ВККС, або порушував права людини, або ухвалював політично вмотивовані рішення, або не може пояснити власні статки. Призначення таких кандидатів негативно вплине на рівень довіри до судової влади і поставить під загрозу всю судову реформу. Активісти цього руху закликають президента України та Вищу раду правосуддя не призначати сумнівних кандидатів. 

“Зрада – це коли в Алли Лесько, завдяки якій суддя Майдану Віктор Кицюк залишився на посаді, за доброчесність і етику з 500 можливих балів має щонайменше 352, а суддя-викривач Сергій Бондаренко, який пішов проти системи, в кінці рейтингового списку”, – написала координаторка ГРД Галина Чижик у мережі Facebook.

Доброчесність деяких претендентів на посади в оновленому Верховному Суді викликала сумніви у Сполучених штатів.

“Ряд сильних кандидатів потрапили до складу Верховного Суду, але все ж доброчесність багатьох із них викликає сумніви”, – написало у твіттері посольство США в Україні.

Американські дипломати зазначили, що, аби уникнути потрапляння до складу Верховного Суду недостойних суддів, Вища рада правосуддя має окремо переглянути кожну кандидатуру.

У рейтинг потрапили суддя  Київського апеляційного адміністративного суду Ірина Саприкіна, яка перешкоджала роботі журналіста Центру інформації про права людини. У списку — судді, чиї рішення порушували права людини і констатував Європейський суд з прав людини: Інна Берднік, Михайло Гриців, Анатолій Ємець, Олег Кривенда, Олександр Прокопенко, Ярослав Романюк (згодом знявся з конкурсу – ред.), Тетяна Франтовська, Тетяна Шевченко та Віктор Школяров. 

Громадська рада доброчесності надала негативні висновки, зокрема, Тетяні Козир, Ользі Ступак, Валерію Фінагеєву, Олені Фроловій, Івану Шицькому. ГРД вважає, що у цих суддів та членів їх родин витрати та майно не відповідають задекларованим доходам. 

Окрім цього, у ГРД вказують, що, зокрема, В’ячеслав Наставний, Олександр Прокопенко, Сергій Слинько зазначили недостовірні відомості у декларації доброчесності.

А кандидати Ірина Саприкіна, Світлана Головчук, Олександр Золотніков, Юрій Рецебуринський та Юрій Черпак брали участь у забороні мирних зібрань та акцій протесту. 

До рейтингу потрапив директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко. Він претендує на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.