У Мін’юсті розповіли, що зроблять, аби міністерства краще виконували Нацстратегію з прав людини

Міністерство юстиції планує проводити експертизи, як державні органи виконують заходи Плану дій Національної стратегії з прав людини. 

Про це під час конференції “Зобов’язання України у сфері прав людини: від рекомендацій до дій” повідомив заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов. 

“Нацстратегія з прав людини передбачала, що кожне відомство звітує, як воно виконало заходи. Міністерство юстиції це збирає, компілює і публікує у звіті. Моя амбіція на 2018 рік, яка може додати вартість Нацстратегії, – це незалежний аналіз Міністерства юстиції того, що пишуть міністерства та органи державної влади у своїх звітах”, – заявив заступник міністра.

“Це означає, що у нас можуть бути розбіжності між тим, як свою роль у реалізації Нацстратегії бачить певне міністерство, і тим, як вбачає Міністерство юстиції. Тут постануть питання повноважень, взаємодії з колегами, виникає потенційний конфлікт між відомствами, який матиме свою ціну для Мін’юсту, з’явиться питання компетенції Мін’юсту та необхідної експертизи для того, щоб провести аналіз роботи всіх відомств у країні”, – додав Сергій Петухов. 

Директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції Владислав Власюк переконаний: якщо Мін’юст з іншими відомствами разом узгодили заходи Плану дій, то їх потрібно виконувати. Він повідомив, що його відомство не буде миритись із випадками, коли на виконання чітких та зрозумілих заходів Плану дій “підсовують” нормативний акт з правильною назвою, але зовсім іншого змісту.   

Сергій Петухов назвав намір Мін’юсту “черговим етапом розвитку Нацстратегії” та “єдиним варіантом, який може показати державі справжню картину з правами людини в Україні”. 

“Мати національний звіт, який би критично ставився до тих процесів, які відбуваються в державі, – це  прогрес для України. Це крок уперед у розумінні своєї відповідальності за порушення прав людини. Ми не маємо чекати, поки нам вкажуть на порушення прав людини. Україна має сама у своїй урядових документах чесно і чітко відображати, де у нас проблеми і як ми з ними будемо боротись”, – сказав Сергій Петухов. 

Під час конференції громадські організації не погодилися з позицією Міністерства юстиції стосовно цивільних партнерств для одностатевих та різностатевих пар. 

Окрім цього, Сергій Петухов вбачає Міністерство юстиції координуючим органом у владі, який би формував загальну політику у сфері прав людини. 

“Пару років тому у нас був інший підхід. Кожен окремий аспект прав людини відносився до певного міністерства. Діти, жінки, люди з інвалідністю – Міністерству соціальної політики, етнічні меншини, мови – Міністерству культури, катування – Міністерству юстиції та МВС. Але коли немає єдиного центру вироблення політики у всій сфері прав людини, це призвело до розривчастого та мозаїчного ставлення держави до цих питань. А відтак ніхто не мав єдиної картини з правами людини, не було того, хто міг сказати, а де ж проблеми і куди рухатись далі”, – сказав заступник міністра, додавши, що у його відомства буде компетенція, аби переконувати та пояснювати іншим державним органам, чому певне рішення чи проект рішення не відповідає Конституції та міжнародним зобов’язанням України в частині прав людини. 

“Ухвалення Нацстратегії з прав людини, яка, зокрема, й закріпила роль Міністерства юстиції як координатора виконання, підштовхнуло нас до розуміння, що питання прав людини – горизонтальне, наскрізне питання, а не окрема політика. Права людини мають враховуватися при прийнятті будь-яких рішень”, – додав Сергій Петухов. 

Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер повідомила, що ООН надасть Мін’юсту технічну допомогу на вироблення системи моніторнигу та оцінки впливу українського Плану дій.

Наразі Міністерство юстиції напрацювало фінальний текст змін до Плану дій Нацстратегії, яке відомство збирається надіслати на погодження міністерствам. Опісля зміни має затвердити Кабінет Міністрів України.

У тексті змін учасники робочих груп актуалізували 90% заходів за пропозиціями міністерств, відомств та громадськості. Зміни вносились у строки виконання (306 підпунктів), термінології через зміни українського законодавства. 38 підпунктів плану вилучили через неможливість або недоцільність виконання. У документі також коректніше формулювані заходи та індикатори Плану дій. Окрім цього, у Плані дій переглянули виконавців (123 підпункти) через створення та реорганізації міністерств. 

Менеджерка з адвокації Центру інформації про права людини Альона Луньова переконана, що громадські організації мають брати інклюзивну участь у змінах Плану дій та його виконання. 

“Громадські організації мають залучатись не лише на етапі подання рекомендацій, а й на етапі визначення, які з них увійдуть до проекту змін до Плану дій. І представник Обмудсмана Андрій Мамалига вже озвучував питання, де ми можемо подивитись фінальний варіант змін. Дуже важливо, аби представники громадянського суспільства, які брали на себе відповідальність, плідно працювали у робочих групах над змінами до Плану, також знали, які рекомендації Міністерство юстиції прийняло, а які – ні і чому”, – каже правозахисниця.

“Якщо міністерства отримують проект Плану дій без важливих, обґрунтованих рекомендацій від громадськості, то може виникнути питання недовіри до Міністерства юстиції. Бо для нас важливо розуміти, чому ті чи інші заходи Плану не виконуються або не будуть виконані. Нам важливо чути аргументи міністерств. Ми розуміємо, що Директорату іноді важко долучатись до адвокації певних гострих питань, але це можуть робити громадянські організації. Ми можемо приходити до міністерств, які є виконавцями заходів, і пояснювати, чому потрібен той чи інший підпункт у Плані дій”, – додала Альона Луньова.

Нагадаємо, президент України Петро Порошенко підписав Нацстратегію з прав людини 26 серпня 2015 року, а План дій Кабмін ухвалив 23 листопада 2015 року. Ідея укладання Плану дій Нацстратегії з прав людини з’явилась у 1993 році. Це сталося на світовій конференції з прав людини, де ухвалили Віденську декларацію. Декларація рекомендує, щоб кожна держава розробила План дій, який має посилити захист і просування прав людини в суспільстві. 

Раніше колишня Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська нагадала, що безвізовий режим з країнами ЄС залежить, зокрема, й від стану дотримання прав людини в Україні.

Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини для Громадського простору