У ГПУ запевняють, що на вимогу ЄСПЛ призупинили збір даних з телефона Седлецької

Генеральна прокуратура на вимогу Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) призупинила збір даних про геолокацію мобільного телефона журналіста Наталії Седлецької.

Про це на своїй сторінці у мережі Facebook повідомив речник відомства Андрій Лисенко. 

Він додав, що Генпрокуратурі надійшов лист ЄСПЛ, у якому органи державної влади України зобов’язали утриматися від доступу до будь-яких відомостей, зазначених у рішенні Печерського райсуду Києва від 27 серпня 2018 року стосовно Седлецької.

“З огляду на те, що зазначений захід застосовано Європейським судом з прав людини на період з 18 вересня до 18 жовтня 2018 року, Генеральною прокуратурою України зупинено процедуру отримання інформації щодо геолокації мобільного телефона, що належить Седлецькій Н.Ю.”, – написав він.

Він також додав, що аналогічні заходи вжито і щодо одержання такої інформації стосовно Христини Бердинських.

“Зазначене рішення ЄСПЛ не є остаточним у справі “Седлецька проти Україні” та винесено в порядку Правила 39 Регламенту Суду”, – нагадав Андрій Лисенко.

Він запевнив, що Генпрокуратура надаватиме вичерпну інформацію, необхідну суду для ухвалення “об’єктивного рішення у зазначеній вище справі”. 

Нагадаємо, у грудні 2017 року Наталію Седлецьку викликали на допит до Генеральної прокуратури у справі проти керівника НАБУ. На допиті вона послалась на пряму норму Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якою журналістів не можуть допитувати як свідків про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.

Слідство вважає, що розмова Артема Ситника з низкою українських журналістів не під запис відбулась у Києві в травні 2017 року. Сам керівник НАБУ відкидає звинувачення, що під час неформального спілкування порушив законодавство.

Суддя Печерського райсуду Києва В’ячеслав Підпалий 27 серпня в Україні дозволив Генпрокуратурі отримати доступ до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефона протягом цих 17 місяців.

Клопотання до суду подав слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Руслан Іжук. 

Такий крок Генпрокуратури викликав широку критику українських та міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки.

Ці заходи діють до 18 жовтня – доки “Радіо Свобода”, де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань “Схеми”, готуватиме повну скаргу до ЄСПЛ.

Також 18 вересня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Седлецької та обмежив обсяг даних, які може отримати слідчий із її телефону.

Згодом журналісти з понад 15 медіа, в тому числі й Центр інформації про права людини, надіслали інформаційні запити до Генпрокуратури і запустили у Facebook флешмоб із закликом #Луценко_дай_відповідь.

У ГПУ на це відповіли, що не вбачають підстав для надання будь-яких відомостей у відповідь на інформаційні запити.