У звіті ЄС Україна отримала гарні оцінки в усіх кластерах, крім фундаментального – Любов Акуленко
Україна під час вступу до ЄС може мати проблеми за переговорним кластером 1 “Основи” (Fundamentals), оскільки незавершена реформа державного управління залишається однією з ключових проблем.
На це звернула увагу виконавча директорка Українського центру європейської політики Любов Акуленко під час круглого столу “Рух України до членства в ЄС 2025 року: успіхи, проблеми та перспективи” 25 листопада, передає ZMINA.
Скриншот трансляції круглого столу4 листопада Єврокомісія опублікувала Звіт про розширення за 2025 рік, в якому оцінила прогрес країн-кандидатів на шляху до членства в ЄС. Українська влада сприйняла звіт щодо України як позитивний, проте експерти стриманіші в оцінках.
“Якщо подивитися, як був презентований і прокомунікований цей звіт, висновок один – що Україна демонструє дуже гарні результати. Але чи це правда? Якщо ми відкриваємо текст звіту, то бачимо, що він не такий веселий. І гарні оцінки ми демонструємо у всіх кластерах, крім фундаментального, якщо подивитися на цифри за три роки”, – зауважила Любов Акуленко.
Оскільки кластер 1 Fundamentals (“Основи процесу вступу до ЄС”) є основним, без виконання передбачених у ньому реформ країна не вступить до Євросоюзу, зауважила експертка. На її думку, у ЄС із початку війни обрали стратегію вести позитивний наратив про Україну, щоб відкривати кластери.
“Але чи такий позитивний наратив буде спонукати країну-кандидата, Україну, виконувати болючі реформи? Я не думаю. І тут у нас можуть бути питання з фундаментальним кластером, тому що проблеми щодо САП і НАБУ формально розв’язано, але людина далі сидить у в’язниці“, – звернула увагу експертка.
За словами Любові Акуленко, звіт про розширення є класичним інструментом оцінювання прогресу країни, проте Україна наразі не є “класичним кейсом”, як і країни Західних Балкан:
“Дуже часто Європейський Союз не впливає на найважливіші процеси, тому що право ЄС не покриває фундаментальних речей для країн, таких як Україна й інші, які вступають”.
Вона звернула увагу, що в Україні ключовою проблемою є не боротьба з корупцією, а досі нереформовані державні інституції.
“Це незавершена реформа державного управління і намагання поламати реформу корпоративного управління. Якщо ми почнемо тут наводити лад, то переговорний процес буде рухатися набагато швидше”, – вважає експертка з євроінтеграції.
Зокрема, в Україні не розділено політики за міністерствами, а розділення та з’єднання відомств відбуваються часто. Водночас кожне міністерство має свою структуру, штатний розпис, кадри. За словами Акуленко, внаслідок створення в липні нового міністерства, яке об’єднало аграрний, економічний і екологічний напрями, дуже постраждав екологічний напрям.
“Там є брак кадрів, і не тільки там. Бо, коли складається структура, хтось залишається, а хтось іде. Для переговорного процесу це дуже болючі речі. Коли країна вступає до ЄС, їй потрібна політична стабільність, і не можна, щоб відбувалися будь-які роз’єднання, об’єднання міністерств. Тому що ми “вимиваємо” так кадри”, – пояснила Любов Акуленко.
Інша проблема, яка не потрапила до звіту ЄС, що з початку війни в Україні “вимиваються” професійні кадри за всіма напрямами, зокрема й в енергетиці. Експертка звернула увагу на те, що агенції розробляють нормативні акти, хоча не мають розробляти політики:
“Це проблема, яка показує, що в нас для переговорного процесу зараз досить слабка інституційна спроможність. Її не видно, бо ми пройшли один з найлегших етапів – скринінг. Але коли ми дістанемося безпосередньо до виконання всіх зобов’язань, коли треба буде домовлятися з різними групами інтересів про болючі питання всередині України, а також з нашими партнерами про перехідні періоди – це важка робота, яка вимагає професійного аналізу та знань”.
Експертка наголосила, що Україні буде важко рухатися в межах переговорного процесу, поки не буде розв’язано проблему балансу в трикутнику влади – Офіс президента, уряд і парламент – і поки державна служба не стане привабливим місцем, де люди будуть прагнути працювати.
Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Він охоплює такі сфери: судова влада та основоположні права; юстиція, свобода та безпека, економічні критерії, функціонування демократичних інституцій; реформа державного управління; публічні закупівлі; статистика; фінансовий контроль. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо.
За звітом Єврокомісії про розширення у 2025 році, Україна ввійшла до четвірки країн, які найбільше просунулись у реформах минулого року.
Нагадаємо, 23 жовтня під час заходу “Шлях до ЄС: погляд громадянського суспільства на прогрес України за переговорними розділами 23 і 24” представили Тіньовий звіт до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” та розділу 24 “Юстиція, свобода та безпека” Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу у 2024 році.
Документ охоплює теми свободи слова, захисту прав дитини, протидії дискримінації, запобігання катуванням і незалежності інституту Омбудсмана, а також містить рекомендації щодо оновлення Національної стратегії з прав людини та вдосконалення державних “дорожніх карт” у цій сфері.
