У законопроєкті “Про медіа” закладено можливість для зловживань чиновників – учасники обговорення

Норма нового законопроєкту “Про медіа” щодо погодження інтерв’ю з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування потребує доопрацювання, оскільки дає можливість для зловживань з боку чиновників.  

На цьому під час громадського обговорення законопроєкту 29 січня в Укрінформі наголошували журналісти та медіаюристи, повідомляє кореспондент видання ZMINA.

Зокрема, журналіст СТБ та Deutsche Welle Олег Климчук звернув увагу на те, що пункт 4 статті 4 документа містить положення про попереднє погодження інтерв’ю посадових осіб: “Не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються медіа, а також заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, політичних партій, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв’ю”.

Своєю чергою медіаюрист Інституту масової інформації Алі Сафаров вважає, що ця норма створює небезпеку для дотримання права на доступ до інформації. Адже якщо журналіст отримуватиме інформацію від посадової особи про її діяльність, а цю інформацію, згідно із Законом “Про медіа”, трактуватимуть як інтерв’ю, то це вважатиметься вимогою погодження інформації про діяльність посадових осіб.

“Якщо, приміром, кіноактор дає інтерв’ю, то він може вимагати його узгодження, згідно із Законом “Про авторське право та суміжні права”, бо це творчий процес. А якщо посадова особа дає інформацію про свою діяльність, то це не є інтерв’ю”, – пояснив Алі Сафаров.  

Медіаюристка Лабораторії цифрової безпеки Віта Володовська погодилася, що слід уточнити згадану норму в законопроєкті, аби “зняти цю колізію”.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв пообіцяв узяти до уваги це зауваження і, якщо таку думку підтримають, прибрати норму про узгодження інтерв’ю.

Як відомо, 27 грудня 2019 року група народних депутатів зареєструвала законопроект № 2693 “Про медіа”. Його авторами стали члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Ірина Констанкевич, Олександр Кабанов, Андрій Боблях, Єлизавета Богуцька, Тетяна Тябуха, Павло Сушко, Дмитро Нальотов, а також членкиня Комітету з питань свободи слова Тетяна Циба.

Новий законодавчий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам: про телебачення і радіомовлення, про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, про інформаційні агентства, про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.

15 січня 2020 року група народних депутатів від фракції “Європейська солідарність” зареєструвала альтернативний проєкт закону “Про медіа” № 2693-1. Його авторами стали Микола Княжицький, Володимир В’ятрович, Софія Федина, Вікторія Сюмар, Володимир Ар’єв, Ірина Фріз, Олег Синютка та Іванна Климпуш-Цинцадзе.

17 січня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт № 2693 “Про медіа”. Альтернативний законопроєкт № 2693-1 теж винесуть на розгляд пленарного засідання Верховної Ради.

27 січня Медіарух закликав депутатів і, зокрема, Комітет Верховної Ради з гуманітарної і інформаційної політики усунути недоліки законопроєкту до другого читання.

Зокрема, на думку підписантів відповідної заяви, у законі неоднозначно прописано вимоги до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутній дієвий механізм протидії монополіям на медіаринку та нечітко виписано процедуру формування органу співрегуляції.