У ЄС судитимуть колишнього білоруського силовика, причетного до викрадень і вбивств опонентів Лукашенка
У вересні у швейцарському місті Сент-Галлені розпочнеться суд щодо Юрія Гаравського – колишнього співробітника білоруського Спеціального загону швидкого реагування. Чоловіку закидають участь у насильницьких зникненнях трьох ключових політичних опонентів Олександра Лукашенка в 1999 році.
Про це розповіли в білоруському правозахисному центрі “Вясна”.
Гаравського підозрюють у викраденні Юрія Захаренка, Віктора Гончара та Анатолія Красовського.
У 1999 році з травня до вересня в Мінську всі троє зникли за незрозумілих обставин. Захаренко був колишнім міністром внутрішніх справ, Гончар – заступником прем’єра в перші роки президентства Лукашенка, а Красовський – близьким другом Гончара та бізнесменом.
У 2019 році Гаравський в інтерв’ю журналістам DW розповів, що причетний до злочинів, а за рік до цього втік з Білорусі, побоюючись переслідувань.
До правоохоронців у Швейцарії звернулися родичі двох викрадених та правозахисники. Справу Гаравського розглядатимуть за принципом універсальної юрисдикції – це принцип міжнародного права, що дозволяє судити іноземців, що скоїли воєнні злочини за кордоном.
У такий спосіб, наприклад, у Німеччині судили колишнього співробітника таємної поліції Сирії на ім’я Еяд аль-Гагіб, який разом з іншими сирійськими силовиками арештував близько 30 демонстрантів у місті Дума. Арештованих потім доправляли до в’язниць, де катували, а деяких – убивали.
Також завдяки універсальній юрисдикції Швейцарія, Бельгія, Франція, Швеція, Німеччина, Норвегія, Нідерланди, Фінляндія, Сполучені Штати та Канада судили 22 людей, винних у геноциді в Руанді.
Білоруські правозахисники та адвокати родичів викрадених кажуть, що суд щодо Гаравського є “великим ривком у боротьбі з безкарністю за злочини, скоєні в Білорусі”.
“Це може стати переломним моментом для міжнародного правосуддя щодо злочинів, скоєних режимом у Білорусі. Суд над Гаравським може не лише призвести до засудження одного з виконавців жахливих злочинів, але й встановити факти, які згодом можуть бути використані для переслідування тих, хто віддавав накази про скоєння цих злочинів, включно із самим Лукашенком”, – додає керівник відділу Міжнародної федерації прав людини зі Східної Європи та Центральної Азії Ілля Нузов.
Нагадаємо, що станом на кінець минулого року в Білорусі тамтешні правозахисники налічили 1 448 політв’язнів і їхня кількість стрімко зростає. Нещодавно в країні затримали матір добровольця, який воює на боці України.