У ВР зареєстрували проєкт закону про співробітництво з Міжнародним кримінальним судом

В Україні взялися за унормування процесуального порядку взаємодії з Міжнародним кримінальним судом (МКС) за допомогою доповнення кодексу розділом ІХ-2 “Особливості співробітництва з МКС”.

Відповідний законопроєкт №7304 про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу зареєстровано урядом на сайті Верховної Ради.

Джерело: unian.ua

Про основні положення проєкту закону розповів юрист Центру політико-правових реформ Євген Крапивін.

“Цей доволі довгий законопроєкт – 23 сторінки – передбачає процесуальний порядок взаємодії з МКС шляхом доповнення кодексу Розділом ІХ-2 “Особливості співробітництва з МКС” (доповнення ст. 617-636 КПК України)”, – написав він на своїй сторінці у фейсбуку.

А саме:

• обсяг і порядок такого співробітництва, центральні органи України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом;
• консультації з Міжнародним кримінальним судом;
• передання кримінального провадження в межах співробітництва з Міжнародним кримінальним судом;
• виконання прохання Міжнародного кримінального суду про надання допомоги;
• конфіденційність і захист відомостей, що стосуються національної безпеки України, під час співробітництва з Міжнародним кримінальним судом;
• забезпечення збереження доказів, виконання Міжнародним кримінальним судом функцій на території України;
• тимчасове передання особи Міжнародному кримінальному суду для проведення процесуальних дій;
• запити (прохання) до Міжнародного кримінального суду;
• права особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про співробітництво;
• особливості затримання осіб, які розшукуються Міжнародним кримінальним судом або стосовно яких надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передання;
• застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт (тимчасового арешту);
• передання особи до Міжнародного кримінального суду в спрощеному порядку;
• виконання прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передання, тимчасове звільнення особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, організація передання особи до Міжнародного кримінального суду;
• транзитне перевезення особи, яка передається до Міжнародного кримінального суду;
• витрати, пов’язані з виконанням прохань Міжнародного кримінального суду про співробітництво;
• виконання рішень Міжнародного кримінального суду.

На думку Крапивіна, проєкт є необхідною ланкою для того, щоб не просто визнати юрисдикцію МКС стосовно України, а повноцінно взаємодіяти з цим судом у межах розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду. Наразі для цього треба як гармонізувати матеріальне право (зміни до КК), так і ратифікувати Римський статут МКС, вважає експерт.

Водночас юрист піддав сумніву доречність примітки до запропонованого розділу ІХ-2: “Дія цього розділу поширюється виключно на співробітництво з Міжнародним кримінальним судом з метою сприяння в притягненні до кримінальної відповідальності осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації або агресію іншої країни проти України”.

Юрист уточнив, що Римський статут МКС не робить винятків для розслідування злочинів держави, яка його ратифікує, його неможливо ратифікувати із застереженнями, як ординарні міжнародні договори.

“Тож ця спроба вивести “з-під удару” наших військовослужбовців виглядає доволі дивно. Як можуть поширюватися такі положення лише на притягнення до відповідальності росіян, якщо цей загальний порядок стосується і наших громадян, і видачі на запит МКС громадян інших країн у звʼязку зі збройними конфліктами, не повʼязаними з Україною? Тощо. Далі логічний ряд питань можете поставити самі”, – написав він.

На переконання Крапивіна, в українських посадовців є певне нерозуміння юрисдикції МКС, механізмів його роботи та специфіки цього суду.

“Як наслідок, певні процеси блокуються, тексти переписуються, і це все паралельно з візитами головного прокурора МКС Каріма Хана до Києва та Бучі. Проте це робочий процес, треба розуміти складність та неідеальність”, – наголосив він.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан відвідав Бучу, що на Київщині. Він назвав Україну “місцем злочину” та наголосив на необхідності незалежного розслідування подій у місті.