У тіньовому звіті для ЄС експерти попередили про непередбачувані наслідки заяви України про обмеження юрисдикції МКС

Україна ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, але одночасно подала заяву про невизнання юрисдикції МКС щодо ймовірних злочинів, вчинених громадянами України, протягом семи років. Коаліція громадських організацій побоюється, що це рішення, пояснене владою як “компроміс з військовими”, може зашкодити розслідуванню всіх міжнародних злочинів на українській території.

Про це йдеться в тіньовому звіті, підготовленому коаліцією громадських організацій до звіту Єврокомісії щодо України у 2024 році. Звітний період цього документу охоплює вересень 2024 року — липень 2025 року. 

Будівля Міжнародного кримінального суду

Коаліція громадських організацій вказує, що Україна продовжує розбудовувати систему правосуддя та відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини на національному рівні та долучаючися до міжнародних механізмів. На цьому шляху вони назвали важливим кроком ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального (МКС) суду та поправок до нього.

Водночас Україна подала заяву за ст. 124 Римського статуту, не визнаючи юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо ймовірних злочинів, вчинених громадянами України, протягом семи років з моменту набрання чинності статуту для України. Також невизнання юрисдикції за цією статею також щодо власних громадян. Таке рішення офіційні представники держави пояснюють “компромісом з військовими” через “розповсюдження фейків про Римський статут”. 

Утім міжнародні та українські есперти вважають, що найбільшою небезпекою такого кроку є непередбачуваність його наслідків для розслідування ймовірних злочинів, вчинених на території України після 1 січня 2025 року. Основні побоювання ґрунтуються на тому, що ані положення Римського статуту, ані практика їх застосування не дають однозначної відповіді на запитання, як заява за ст. 124 у випадку України вплине на розслідування МКС.

Зокрема, відкритим залишається питання, чи може держава обирати, у якій частині не визнавати юрисдикцію МКС — визнавати юрисдикцію за територіальним принципом і не визнавати за принципом громадянства. Також немає однозначної відповіді, як заява за ст. 124 співвідноситься з попередніми заявами України за ст. 12 (3) щодо визнання необмеженої юрисдикції МКС. 

Автори звіту окреслюють два можливі сценарії у такому випадку. У найгіршому потенційному сценарії Досудова палата МКС визначить, що “вибірковість” юрисдикції неможлива і ст. 124 варто тлумачити кумулятивно — як таку, що передбачає невизнання юрисдикції МКС як за принципом громадянства, так і територіально. Це поставить під загрозу розслідування ймовірних злочинів, вчинених на території України громадянами будь-якої держави протягом семи років, починаючи з 1 січня 2025 року. Водночас, навіть після завершення цього строку, розслідування цих злочинів буде неможливим.

У найкращому сценарії МКС вирішить інакше. Суд зможе застосовувати повну юрисдикцію щодо України, оскільки раніше Україна визнала територіальну юрисдикцію МКС та необмежену юрисдикцію за статтею 12 (3). Це означає, що МКС зможе розслідувати ймовірні злочини, вчинені громадянами будь-якої країни на території України. У такому разі заява за статтею 124 не завадить розслідуванню злочинів, але й сама заява виявиться марною.

“Занепокоєння викликає також сприйняття цього рішення на фоні політичного тиску на МКС та зміни політики щодо міжнародного правосуддя окремих держав, зокрема США”, — йдеться у звіті. Його автори також називають особливо небезпечним послаблення позиції суду є в контексті переговорного процесу щодо “мирного врегулювання”, яке може мати непередбачуваний ефект на процеси притягнення до відповідальності осіб, що вчинили найтяжчі міжнародні злочини, у межах національної системи.

Читайте також: Припинення підтримки Міжнародного кримінального суду з боку США зашкодить українським жертвам війни — Надія Волкова

Крім того, ратифікація Римського статуту також призвела до прийняття імплементаційного закону, який передбачив зміни до кримінального законодавства України в частині найтяжчих міжнародних злочинів. Цей крок, однак, має стати лише початком процесу гармонізації українського законодавства у цій сфері з міжнародним, адже не охоплює всі питання, які потребують змін, та містить зміни, що потребують подальшого удосконалення.

Зокрема, доопрацювання необхідні в частині визначень окремих злочинів — воєнних злочинів, злочину агресії, — питання можливого ретроспективного застосування цих положень та впливу окремих змін на вже винесені вироки та відкриті провадження.

Серед іншого, суттєвого доопрацювання, на переконання коаліції, потребує сфера кримінального процесу, зокрема в частині виключної підслідності проваджень щодо найтяжчих міжнародних злочинів слідчим органів безпеки, визнання належними доказами інформації з відкритих джерел та розвідувальних даних, а також збереження доказів, як і забезпечення належної системи захисту та підтримки свідків та постраждалих.

Громадські організації констатують, що політизація питання відповідальності за злочини проти основ національної безпеки впливає на відсутність якісних змін законодавства, що передбачає широкі формулювання, що по суті криміналізує будь-яку діяльність на окупованій території.

Читайте також: Кримська правозахисниця пояснила, чому Україні потрібні інструменти перехідного правосуддя

Це своєю чергою призводить до подальшого розвитку слідчої та судової практики з недотриманням принципу правової визначеності, неврахуванням норм міжнародного гуманітарного права та умов окупації.

Крім того, поточний підхід до відповідальності за злочини проти основ національної безпеки, зокрема колабораційної діяльності, створює надмірне навантаження на систему кримінальної юстиції та відтягує обмежені ресурси від забезпечення ефективного розслідування міжнародних злочинів.

Автори тіньового звіту рекомендують, зокрема, відкликати заяву України за ст. 124 Римського статуту згідно з процедурою, передбаченої цією статтею та забезпечити активну участь України в процесі напрацювання поправок до Римського статуту щодо злочину агресії.

У листопаді 2025 року Європейська комісія у своєму звіті про розширення також закликала Україну ухвалити додаткові зміни до Кримінального кодексу для подальшого узгодження його з текстом Римського статуту.