У США стартувала Асамблея держав-учасниць Міжнародного кримінального суду, одна з тем для обговорення – репараційне правосуддя
У Нью-Йорку в штаб-квартирі ООН 4 грудня стартувала 22-га сесія Асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду (МКС), на якій вони разом з державами-спостерігачами, запрошеними державами, міжнародними й регіональними організаціями та представниками громадянського суспільства обговорять основні виклики, що постають перед Римським статутом.
Про це йдеться в пресрелізі МКС.
Джерело: FlickrТакож на нинішній сесії держави-учасниці ухвалюватимуть резолюції щодо питань, які стосуються функціонування суду та Цільового фонду для потерпілих (TFV), зокрема щодо їхніх відповідних бюджетів та співпраці.
США на сесії асамблеї оберуть шість нових суддів МКС.
Президентка асамблеї Сільвія Фернандес де Гурменді у своєму виступі в перший день сесії підкреслила, що важливою складовою для ефективності та легітимності системи Римського статуту є універсальність.
“Суд є інституцією останньої інстанції, але він може сприяти створенню глобальної системи правосуддя, лише якщо справді має потенціал втручатися в усі ситуації однаково. Прагнення до універсальності є спільною відповідальністю суду та асамблеї”, – сказала вона.
Зі свого боку голова суду, суддя Пьотр Гофманський, підкреслив першочергову важливість незалежності МКС, назвавши її “фундаментальною цінністю, яку потрібно не тільки поважати, але й активно захищати в будь-який час”.
Прокурор МКС Карім Хан наголосив на тому, що через Асамблею держав-учасниць Офіс МКС намагається зробити роботу суду “впливовішою, гнучкішою на місцях”.
“Колективно покажімо, що ми можемо відстояти права всіх згідно з Римським статутом. Для цього ми маємо працювати разом, усі учасники. Зараз критичний момент, щоб показати, що закон може захистити всіх”, – сказав він.
Однією з важливих тем порядку денного асамблеї стало питання Цільового трастового фонду для потерпілих. Зокрема, голова ради директорів фонду Міну Таварес Мірабал заявив, що, хоча репараційне правосуддя для потерпілих через систему МКС є “величезним викликом для всіх нас”, це процес, який зараз триває.
Він оголосив про збільшення на 35% добровільних внесків держав-учасниць, мобілізованих для репарацій та інших програм на користь жертв у семи країнах зі складною ситуацією у 2023 році.
Також на своєму першому засіданні 4 грудня асамблея обрала новий склад бюро на 23–25-ту сесії, до складу якого ввійшли такі держави-учасниці: Бельгія, Болівія, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Чилі, Кіпр, Еквадор, Фінляндія, Італія, Японія, Кенія, Латвія, Нова Зеландія, Польща, Республіка Корея , Сенегал, Сьєрра-Леоне, Словенія, Південна Африка, Швейцарія та Уганда.
Нове бюро розпочне виконання своїх обов’язків після завершення 22-ї сесії асамблеї – 14 грудня 2023 року.
МКС, який керується Римським статутом, є першим у світі постійним міжнародним кримінальним судом на основі договорів, створеним для того, щоб допомогти покласти край безкарності осіб, які скоїли найсерйозніші злочини, що викликають занепокоєння міжнародної спільноти. Йдеться про злочини проти людяності, воєнні злочини, геноцид і злочин агресії.
Відповідно до статті 112 Римського статуту, асамблея є керівним наглядовим і законодавчим органом МКС. Він складається з представників держав, які ратифікували Римський статут і приєдналися до нього.
Нагадаємо, що нині в Україні працює один з найбільших офісів МКС за межами Гааги. Водночас спільнота міжнародних та українських експертів наголошує на тому, що МКС, як і іншим органам міжнародного права загалом, не вистачає механізмів реалізації своїх рішень та приписів. Це є однією з найбільших перешкод для досягнення правосуддя у всьому світі.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що правозахисні організації з різних країн світу рекомендували Міжнародному кримінальному суду відкритіше висвітлювати свою роботу. Зокрема, надавати детальніші щорічні та проміжні звіти не тільки щодо ситуацій, де тривають розслідування, але й щодо попередніх розглядів та моніторингу закритих справ.
