МІПЛ виявила понад 100 місць несвободи, де Росія тримає полонених українців

Станом на сьогодні Медійна ініціатива за права людини виявила 100 місць несвободи на території Росії та на окупованих територіях, де утримують полонених українців – як військових, так і цивільних. Усі ці місця позначено на інтерактивній мапі, розміщеній на сайті організації.

Про це розповіла під час брифінгу “Московський механізм ОБСЄ щодо свавільного позбавлення свободи цивільних українців РФ. Навіщо його запустили та що це дасть?” голова МІПЛ Ольга Решетилова, передає кореспондент видання ZMINA. 

За її словами, окупанти здебільшого утримують цивільних разом з військовополоненими. Тож колишні військовополонені є чи не єдиним джерелом інформації про місця, де росіяни тримають цивільних. Адже в багатьох випадках Росія утримує цивільних без зв’язку із зовнішнім світом, не допускає до них представників міжнародних місій та адвокатів, не відповідає на запити їхніх рідних.

Крім того, за даними МІПЛ, окупанти активно перевозять цивільних усією територією Росії, включно із Сибіром, Удмуртією та Мордовією. Саме тому дуже важливо мати цю інформацію для ведення статистики щодо кількості цивільних заручників та місць їхнього перебування.

На думку правозахисниці, на сьогодні тиск на РФ з метою отримати доступ до місць несвободи є недостатнім, тож про існування деяких з них може бути нікому не відомо.    

“Механізмів звільнення цивільних на сьогодні немає, тому ми дуже вітаємо створення коаліції держав зі звільнення цивільних (Міжнародна платформа за звільнення незаконно утримуваних РФ цивільних осіб. – Ред.), яка запрацювала в лютому цього року з ініціативи української держави. Ми сподіваємось, що ця поки що декларативна ініціатива буде наповнена дуже конкретними кроками. У нас є ідеї, як це зробити, кого залучити до перемовин та як посилити тиск на РФ. Ми цими ідеями також будемо ділитися з різними державами“, – зазначає керівниця МІПЛ.

Решетилова також нагадала, що попередні три Московські механізми були теж присвячені Україні. Перші два стосувалися порушень прав людини та злочину агресії, а третій – депортації дітей. Останній звіт визнаний експертним середовищем одним з найпотужніших з цього питання. Тож правозахисниця сподівається, що четвертий механізм теж буде використаний МКС під час розслідувань злочинів, які Росія вчиняє проти цивільних.

“Запуск Московського механізму – це маленька перемога та невеличкий крок на шляху до подальшого звільнення цивільних осіб. Тому для нас так важливо було, щоб цей процес відбувся. Щоб Московський механізм стосовно ще одного злочину росіян був теж запущений. На нашу думку, це злочин проти людяності, бо він має систематичний характер“, – зауважує вона.

Також правозахисниця натякнула на розроблення цілого алгоритму дій щодо ймовірного звільнення цивільних заручників та притягнення до відповідальності винних за цей злочин. Ініціювання Московського механізму – це лише один з етапів великого плану, який МІПЛ розробила разом з партнерами коаліції “Україна. Пʼята ранку”. 

Нагадаємо, у Відні 29 лютого під час засідання постійної ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі 45 країн підтримали запуск Московського механізму, який дозволить зібрати інформацію про воєнні злочини, скоєні росіянами в Україні.

Московський механізм – це розроблена ОБСЄ спеціальна процедура, що дозволяє створити незалежну міжнародну місію, завдання якої полягатиме у вивченні інформації щодо порушення прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, зокрема проти цивільних осіб та цивільної інфраструктури.

Раніше до запуску Московського механізму закликала низка українських правозахисних організацій. Серед них варто окремо згадати Медійну ініціативу за права людини, яка спільно з коаліцією “Україна. Пʼята ранку” та українськими дипломатами півтора року адвокатувала цю ініціативу. 

Центр прав людини ZMINA теж долучився до адвокації запровадження Московського механізму шляхом підсвічування цієї теми під час двосторонніх зустрічей з іноземними дипломатами в ОБСЄ. Також організація брала активну участь у заході про політичних в’язнів під час Варшавської конференції ОБСЄ з питань людського виміру, на якій теж обговорювала тему викрадення цивільних на новоокупованих територіях.

До коаліції “Україна. П’ята ранку” входять 34 громадські організації, які спільно працюють задля захисту жертв російської збройної агресії в Україні та притягнення до відповідальності вищого керівництва РФ і безпосередніх виконавців злочинів. Задокументовану інформацію організації передають Офісу генерального прокурора України, національним слідчим органам, Спеціальному доповідачу ООН з питань тортур, Моніторинговій місії ООН з прав людини, Незалежній міжнародній комісії ООН з розслідування порушень в Україні, Міжнародному кримінальному суду, експертам Московського механізму ОБСЄ та іншим органам.