У Росії суд засудив п’ятьох кримських політв’язнів до 13 років колонії. Двоє з них – пенсіонери

Південний окружний військовий суд ухвалив обвинувальний вирок у кримінальній справі “другої сімферопольської групи “Хізб ут-Тахрір”. Кримським татарам – мусульманам Аліму Карімову, Сейрану Муртазі, Ерфану Османову, Джемілю Гафарову та Сервету Газієву призначили покарання у вигляді позбавлення волі на 13 років. Двоє підсудних – похилого віку з інвалідністю та масивним списком хронічних захворювань.

Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність”. 

Сервет Газієв, Алім Карімов, Сейран Муртаза, Ерфан Османов, Джеміль Гафаров

Суддя, що головує, Валерій Опанасенко додав також обмеження свободи пересування після звільнення терміном на один рік, для Сервета Газієва та Аліма Карімова – один рік і шість місяців.

Умови обмежень забороняють виходити з дому з 22-ї до 6-ї години, відвідувати масові заходи, брати участь у них, виїжджати з Криму без дозволу наглядового органу, змінювати місце проживання. Підсудним потрібно буде з’являтися до незаконної “федеральної служби виконання покарань” для реєстрації двічі на місяць.

У “Кримській солідарності” зазначають, що вирок суду підсудні слухали в чорних футболках з гаслами “Народженим у депортації помирати теж у депортації?”, “Іслам – не дорівнює тероризм, стоп 205.5”, “Ліквідація всіх незгодних”, “Іслам проти терору та насильства”.

У цій справі двома підсудними виступають пенсіонери – Сервет Газієв та Джеміль Гафаров. За сумісництвом вони найстаріші учасники великої “сімферопольської” справи. Обидва вони страждають від багатьох хронічних і набутих в ув’язненні захворювань. Проте суд щоразу залишав їх у СІЗО.

Джеміль Гафаров мав третю групу інвалідності ще до свого арешту у 2019 році. Чоловік має хронічну ниркову недостатність четвертого ступеня та пов’язані з цим хвороби серця. За твердженням його адвоката Ріфата Яхіна, перебування в слідчому ізоляторі загрожує здоров’ю Гафарова.

У лютому 2020 року після огляду в бюро медико-соціальної експертизи Джемілю Гафарову знизили групу інвалідності до другої.

Не отримуючи допомоги в ізоляторі, Джеміль Гафаров повідомляв, що тримається лише на медикаментах, які надсилають родичі. Тюремна лікарня МОТБ-19 водночас посилалася на відсутність у них документів про інвалідність підсудного та документів про його поміщення до стаціонару. Це сприяло тому, що суд міг призначати йому запобіжний захід у вигляді арешту.

Сервет Газієв ще до арешту страждав на підвищений артеріальний тиск, а в СІЗО переніс мікроінсульт. У тюремній лікарні йому відмовили в госпіталізації та назвали “симулянтом”. У Газієва скривилася частина обличчя та порушилася мова.

Сервер Газієв

Захист звертав увагу суду, що подальше перебування в ув’язненні становить небезпеку для здоров’я пенсіонера, і намагався домогтися хоча б домашнього арешту для нього.

На попередньому судовому засіданні суддя Валерій Опанасенко не дозволив фігурантам цієї кримінальної справи виступити з останнім словом. 

Нагадаємо, 27 березня 2019 року російські силовики обшукали в Криму будинки кримськотатарських активістів, зокрема активістів громадського об’єднання “Кримська солідарність”. Загалом  затримано 24 активісти за звинуваченням в участі в забороненій у Росії та окупованому Криму організації “Хізб ут-Тахрір”. Едем Яячиков зник, його місце перебування невідоме з 27 березня. Пізніше був затриманий ще один підозрюваний Раїм Айвазов.

Кримські татари звинувачуються за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ (“організація діяльності терористичної організації”) та за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ (“участь у діяльності терористичної організації”). Всім фігурантам справи також висунуто обвинувачення за ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ (“приготування до насильницького захоплення влади”) за ті самі дії, що інкриміновані їм за ст. 05.5 КК РФ. 

Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували вчиняти терористичні акти та не закликали інших до терористичних дій. Але для обвинувачення за цими статтями досить лише участі в діяльності організації, яка входить до списку визнаних терористичними на території РФ.

У сторони захисту за час судового процесу набралося безліч претензій до якості попереднього слідства, фактів вербування нових прихильників унаслідок ведення “даваату”, регулярного відвідування “халакатів”, обов’язкових для учасників визнаної терористичною та забороненої в Росії “Хізб ут-Тахрір”, слідчі ФСБ не зафіксували.

За оцінкою правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35%  вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму було винесено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчогоу кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.

Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.