У Росії різко зросло расистське насильство: доповідь “Сови” про нову хвилю ультраправого терору
У 2024 році в Росії від ідеологічно мотивованого насильства постраждали 259 людей, один з них загинув. Ще троє отримали серйозні погрози вбивством. Це показує, що зростання атак, яке фіксували 2023 року, продовжилось і навіть прискорилося: тоді від насильства постраждали 123 людини й була зафіксована одна загроза вбивства. Рівень насильства повернувся до показників 2011 року, коли постраждали 243 людини. Дані 2024 року ще неповні, бо інформація про деякі напади надходить із запізненням.
Про це свідчить моніторинг дослідницького центру “Сова”.
Фото: Jon Tyson / UnsplashНемає офіційної статистики, тому дані центру неможливо порівняти з державними. Також “Сова” не враховує інформації щодо республік Північного Кавказу та про етнічно мотивовані конфлікти між різними меншинами. Через це дані є неповними. Проте, зберігаючи незмінну методику з 2004 року, вони оцінюють загальні тенденції та динаміку.
Як зазначають дослідники, збір інформації залишається складним: важко отримати дані з медіа, соцмереж або від потерпілих, які звертаються до поліції чи правозахисних організацій. Водночас із весни 2023 року молодіжні неонацистські групи почали знову публікувати відео зі своїх “акцій прямого насильства”, і більшість підрахунків базується на моніторингу ультраправих телеграм-каналів.
За звітами та даними про затриманих, більшість нападників – дуже молоді люди, часто підлітки 13–14 років, які наслідують стилістику та назви груп неонацистів початку 2000-х. Наприклад, нові групи повторюють старі абревіатури (NS/WP, Sparrows Crew тощо).
Антифашистський проєкт Nazi Video Monitoring Project зафіксував, що лише в грудні 2024 року на ультраправих каналах опублікували 61 відео з 42 нападами; у листопаді – 58 відео з 58 нападами; у жовтні – 54 відео із 64 нападами.
Найбільше постраждалих було навесні. Напади часто присвячували значущим для неонацистів датам: 20 квітня – день народження Гітлера, 5 травня – “день ненависті та помсти”, 19 травня – день пам’яті Дмитра Боровикова, лідера петербурзької неонацистської групи. У березні принаймні чотири серйозні атаки називали помстою за теракт у “Крокус Сіті Холлі” 22 березня. Влітку активність неонацистів знизилася, частково зросла восени.
У 2023 році атаки нових автономних груп здавалися переважно хуліганськими, але вже взимку 2024 року почали зростати серйозні групові побиття з використанням молотків і кастетів. Поки що більшість нападів обходиться без смертей.
Визначити місце нападу часто складно. За фрагментарними даними, у 2024 році напади зафіксували в 19 регіонах Росії (2023 року – у 26). Найбільше насильства було в Москві, потім ідуть Московська, Новосибірська, Костромська області та Красноярський край. Напади також повторювались у Волгоградській, Нижньогородській, Тюменській, Челябінській, Ярославській областях та в Санкт-Петербурзі.
У 2024 році зафіксували 163 напади за етнічною ознакою. Для порівняння: 2023 року було 69 таких випадків. Серед постраждалих – вихідці з Центральної Азії, Кавказу, темношкірі та люди неідентифікованої “неслов’янської” і зовнішності. Часто потерпають “за асоціацією”, наприклад у жовтні ультраправі побили підлітка за стосунки з дівчиною з Таджикистану. Є випадки нападів на маленьких дітей “неслов’янської” зовнішності, навіть тих, що гралися в пісочниці.
Більшість інформації надходила з телеграм-каналів неонацистів, але траплялися й побутові випадки ксенофобії серед звичайних людей. Опитування Левада-центру в травні 2024 року показало, що після теракту в “Крокус Сіті Холлі” неприязнь до мігрантів з Центральної Азії зросла: лише 22% були готові бачити їх серед близьких, ще 17% – серед жителів Росії. 56% опитаних допускали б їх тимчасово або зовсім закрили б для них кордон.
Найбільша соціальна дистанція – щодо ромів: 39% не допустили б їх у Росію, 13% закрили б в’їзд повністю. 24 жовтня в місті Коркіно (Челябінська область) після вбивства водійки таксі місцеві влаштували погром під антиромськими гаслами.
Напади за етнічною ознакою стосувались і етнічних росіян: за рік зафіксували два випадки (у 2023 році було шість), обидва – у Бєлгороді, про що стало відомо з відео групи підлітків “Бойові шмелі”.
Війна РФ проти України також впливає на ксенофобію: 10 серпня житель Санкт-Петербурга вистрілив з газового пістолета в сусідку, вирішивши, що вона з України. Насправді потерпіла – петербурженка. Українці серед постраждалих зустрічаються зрідка, ймовірно через складність візуального розпізнавання.
Ультраправі продовжують нападати й на політичних та ідеологічних опонентів: 2024 року постраждали 14 осіб (2023-го – 15). Серед них – неформали (панк, аніме-фанати, емо), ідейні противники (комуністи, антифашисти) та люди, які публічно виступили проти расистських гасел. Відомі випадки: напад у Костромі 16 листопада на двох підлітків після перегляду фільму про антифашиста Івана Хуторського (один втратив зір на око) та напад 12 січня в Рибінську на комуніста Руслана Радула.
Водночас напади на ЛГБТ+ знизилися до рівня 2022 року – за 2024-й постраждали сім людей (у 2023-му – 19). Єдиний відомий загиблий – 44-річний чоловік з інвалідністю в Тулі, якого побили до смерті підлітки-неонацисти на підставному побаченні.
Інший поширений мотив ультраправих – “очищення нації” від соціально вразливих або асоціальних людей, яких вони називають “біомусором”. Це бездомні, нетверезі, наркозалежні люди, а також підозрювані в педофілії. У 2024 році від таких нападів постраждали 62 особи (у 2023-му – 15).
Напади за релігійною ознакою трапляються рідше, ніж етнічні. Мусульмани як релігійна група часто стають об’єктом агресії онлайн, але реальні напади на них рідкісні. У 2024 році зафіксували кілька випадків: у липні в метро “Коломенська” (Москва) пасажирка напала з ножем і перцевим балончиком на жінку в хіджабі, а у вересні ультраправий розпилив газ на жінку в хіджабі з дітьми та візочком.
Нагадаємо, що на початку минулого року в Росії силовики почали викликати на допити до відділків поліції та залякувати трансгендерних людей.
