У Росії прокуроратура вимагає суворих вироків для редакторів студентського журналу DOXA

На засіданні в Дорогомилівському райсуді столиці Москви держпрокурор попросив два роки виправних робіт для ексредакторів студентського журналу DOXA за нібито залучення неповнолітніх до мітингів.

Про це повідомляє Комітет захисту журналістів (CPJ).

Володя Метелкін, Армен Арамян, Наташа Тишкевич та Алла Гутнікова влітку 2021 року біля Мосміськсуду. Фото: Олександр Бородіхін / Медіазона

Редакторам видання Армену Араманяну, Володимиру Метелкіну, Аллі Гутніковій і Наталії Тишкевич пред’явили звинувачення у квітні 2021 року за статтею 151.2 Кримінального кодексу через відео з проханням до влади припинити залякування студентів під час політичних протестів. Відео було оприлюднено в січні 2021 року. Обвинувачуваних помістили під домашній арешт.

Після судових слухань 1 квітня 2022 року поліція заарештувала Тишкевич. 2 квітня її засудили до 15 діб адміністративного арешту за частиною 1 статті 20.3 КУпАП за “демонстрацію забороненої символіки” в пості в соціальній мережі 2017 року — за використання у публікації українського тризуба, який поліція назвала символом Української повстанської армії. Це було зроблено попри те, що, за словами адвоката Тишкевич, термін давності у цій справі сплив 2018 року.

У останньому слові на суді журналістка назвала “війною”, а не “спецоперацією”, як вимагає офіційна Москва, військові зіткнення в Україні.

Також 1 квітня Міністерство юстиції Росії визнало ще п’ятьох російських журналістів так званими медійними іноземними агентами.  Це колишня журналістка “Дождь ТВ” Марія Борзунова, журналістка “Медіазони” Алла Константинова, засновниця The Bell Єлизавета Осетинська, головний редактор The Bell Ірина Малькова та журналіст “Кавказского узла” в Дагестані Мурад Мурадов.

Нагадаємо, що Мін’юст РФ створив реєстр “медійних іноагентів” наприкінці 2020 року. До нього вносять осіб, які отримують гроші з-за кордону, займаються “політичною діяльністю” або “збирають інформацію в сфері військово-технічної діяльності Росії”. Всі, хто потрапляє до цього списку, зобов’язані вказувати свій статус при зверненні до державних органів. Недотримання цієї вимоги може призвести до п’яти років тюремного ув’язнення.

5 квітня до реєстру “фізичних осіб, що виконують функції іноземного агента”, який був створений у РФ ще 2020 року, але довгий час залишався порожнім, першими внесли журналістів Євгена Кисельова та Матвія Ганапольського за нібито участь у політичній діяльності, що фінансується Україною. Обидва журналісти довгий час живуть і працюють в Україні.

Особи зі вказаного списку мають регулярно подавати детальні звіти про свою діяльність і витрати, а їхній статус як “іноагентів” має бути вказаний щоразу, коли вони виробляють контент або згадуються в новинних статтях. Недотримання може призвести до двох років тюремного ув’язнення.

Комітет захисту журналістів засудив такі дії російської влади й виступив з вимогою до російської влади негайно зняти всі звинувачення з ексредакторів DOXA, а також припинити вважати журналістів незалежних ЗМІ іноземними агентами.

Кримінальну справу проти редакторів DОХА порушили 22 січня 2021 року. Тоді в Росії тривали масові акції протесту через затримання опозиційного політика Олексія Навального. Зокрема, Роскомнагляд зажадав від журналу видалити відео із закликом до студентів не боятися відрахувань за участь у мітингах на підтримку опозиціонера.

14 квітня поліція провела обшуки в редакції та в співробітників Doxa. За інформацією Тишкевич, перед обшуком силовики виламали двері в її квартиру.

27 березня російський державний медіарегулятор Роскомнагляду заблокував сторінку DOXA в російській соціальній мережі ВКонтакте.

Редакція DOXA випустила заяву, в якій наголошувалося на тому, що видання не погоджується з вимогою Роскомнагляду видалити відповідний відеоролик, оскільки в ньому немає закликів до протиправних дій, а лише заклик не боятися висловлювати свою думку.

Журнал Doxa створили студенти та випускники Вищої школи економіки (ВШЕ) та інших вишів у 2017 році. Висвітлював, зокрема, переслідування студентів російських вишів з політичних мотивів.

Наприкінці 2019 року ВШЕ позбавила журнал статусу студентської організації через критику ректора Російського державного соціального університету Наталії Починок, зокрема її передвиборчої кампанії до Мосміськдуми.