Під час дебатів у Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону прокурор Сергій Айдінов звернувся до судді з проханням ув’язнити активіста з Бахчисараю кримськотатарського походження Ансара Османова на 18 років в колонії суворого режиму у зв’язку з кримінальною справою Хізб ут-Тахрір.
Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність”.
Ансар Османов
Державний обвинувач Сергій Айдінов у дебатах заявив, що “вину Ансара Османова доведено”. Він попросив у суду 18 років позбавлення волі в колонії суворого режиму для бранця Кремля. З цього терміну 47-річний Ансар Османов перші 4 роки має провести в найсуворіших умовах — у в’язниці.
Росія обвинувачує Ансара Османова у тероризмі, утім, у матеріалах кримінальної справи відсутні докази про зберігання зброї, вибухівки або планів на скоєння терактів.
Сам Османов заперечує свою провину, причетність до терористичної діяльності та не вважає свої дії протизаконними.
До арешту Ансар Османов був учасником громадського руху “Кримська солідарність” та активним відвідувачем судів із політично вмотивованих справ раніше заарештованих кримських татар мусульман.
“Щодо Хізб ут-Тахрір він заявив, що чудово обізнаний з діяльністю цієї організації. Вважає, що Росія незаконно визнала цю організацію терористичною. Він розповів, що працював червонодеревником, на цьому заробляв, ростив кілька дітей. Ніколи не притягувався ні до кримінальної, ні до будь-якої відповідальності. Був чесною людиною”, – розповів захисник Османова Еміль Курбедінов.
В обвинувальному висновку згадуються аудіозаписи прослуховування, зроблені в будинку Ернеста Сейтосманова. На судовому засіданні захист подав висновок незалежної експертки на експертизу ФСБ, яка виявила порушення під час проведення експертизи. Крім того, експертка з боку захисту не знайшла жодних висловлювань співробітників ФСБ чи самого Ансара щодо насильства чи тероризму у записах розмов.
“Основою звинувачення став таємний запис у будинку у Сейтосманова, коли Ансар ага та Сейтосманов розмовляли на побутові та релігійні теми, про переслідування кримських татар, про те, як допомогти сім’ям. Цей запис таємно зробили у будинку Сейтосманова, а потім уже інтерпретований так, як треба слідству”, — прокоментував Еміль Курбедінов.
Еміль Курбедінов
Наступне засідання призначене на 28 березня. Планується виступ захисту у дебатах і останнє слово Ансара Османова.
Нагадаємо, 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні Верховний суд РФ визнав терористичною ісламську політичну партію
“Хізб ут-Тахрір”. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема, в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
Як відомо, активісти цієї релігійної організації займалися випуском газети та могли відкрито говорити у ЗМІ та проводити масові публічні заходи. На переконання правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції проти
політичних репресій у Криму, системну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року.
Правозахисники вважають, що тоді рішення Верховний суд РФ ухвалив необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. На всій території України, зокрема в Автономній Республіці Крим, діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
Близько четвертої ранку 9 лютого 2022 року співробітники ФСБ прийшли в тимчасово окупованому Бахчисарайському районі до будинку активіста
“Кримської солідарності” Ансара Османова, у Сімферопольському районі — до
Аметхана Абдулвапова, у Білогірському районі — до будинку
Марлена Мустафаєва та у Балаклавському районі Севастополя до
Ернеста Сейтоса. Усіх чоловіків звинувачують в участі в забороненій у РФ, але в легальній на всій території України, зокрема в Автономній Республіці Крим, організації “Хізб ут-Тахрір”. Кримським татарам, яких незаконно затримали, загрожують терміни від 10 до 25 років позбавлення волі.
Кримська правозахисна група нагадує, що переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, – це порушення ст. 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), оскільки за міжнародним гуманітарним правом РФ не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованій території.
За
оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації
“Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського
батальйону імені Номана Челебіджіхана.
“Крим SOS”
вказує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
