У Нагірному Карабаху заявили про першу голодну смерть внаслідок блокади Азербайджану

У невизнаному світом Нагірному Карабаху заявили про першу смерть внаслідок голоду, спричиненого блокадою шляхів до регіону з боку Азербайджану. 

Про це розповів омбудсман невизнаної республіки Гегам Степанян. 

Фото: фейсбук-сторінка Гегама Степаняна

Степанян опублікував фото чоловіка, на ім’я К. Ованісян, якому, за його словами, було 40 років. 

Серед причин смерті, які зазначені у висновку експертів, наведені Степаняном, є “виражена аліментарна дистрофія (загальне виснаження через тривале та неповне приймання поживних речовин, набряк, порушення всіх форм обміну речовин, зі структурними та функціональними порушеннями органів), кахексія, білково-енергетична недостатність, квашіоркор (специфічний важкий різновид розладу харчування, що розвивається при недостатньому вмісті білків в їжі, розвитку хвороби сприяють важкі побутові умови, низький рівень життя), двостороння полісегментарна пневмонія… дистрофія внутрішніх органів — нирок, анемія, септичний стан, правосторонній гідроторакс, хронічне недоїдання”. 

Блокада регіону почалась у грудні минулого року, коли група громадян Азербайджану перекрила єдину дорогу, що пов’язує Нагірний Карабах із Вірменією. Вже у квітні поточного року на дорозі з’явився азербайджанський пропускний пункт. 

Азербайджанські посадовці звинувачують Вірменію у маніпулюванні, нібито дорогою останні поставляли до регіону зброю. Водночас вірменські посадовці вимагають від світу засудити голод як метод ведення війни, а також допустити у Нагірний Карабах гуманітарні конвої, які нині блокують. 

Ситуація з блокадою привернула увагу ООН, яка провела нещодавно спеціальне засідання. Мешканці регіону розповідають журналістам, що недоїдають та не мають нормального доступу навіть до ліків. Прокурор Міжнародного кримінального суду Луїс Морено Окампо, який підготував звіт про ситуацію, прирівняв блокаду до геноциду вірмен. 

Нагадаємо, що після Другої карабаської війни регіон фактично контролює Азербайджан. 

ZMINA після закінчення війни розповідала, чому після цього Вірменії загрожує згортання реформ та тиск на громадянське суспільство.