У Мін’юсті кажуть, що не отримували документів про позов Барієва щодо Меджлісу – ЗМІ

До Міністерства юстиції не надходили копії документів з інформацією про відкриття провадження в справі за позовом голови Кримськотатарського ресурсного центру Ескендера Барієва.

Про це йдеться у відповіді Мін’юсту України на запит мовника “Суспільне Крим”.

У вересні Барієв подав позов до Київського окружного адміністративного суду, звинувачуючи Кабмін України в бездіяльності в питанні закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу.

Відповідь Мін’юсту України датована 30 жовтня. “Суспільне Крим” отримало її 12 листопада. У ній ідеться, що “після отримання зазначених вище документів, Мін’юстом буде сформовано правову позицію Кабінету Міністрів України щодо зазначеної позовної заяви та подано до суду процесуальні документи і докази у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України”.

Перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял в інтерв’ю “Радіо Свобода” розповідав, що не всі в Україні сьогодні готові надавати Меджлісу можливість реалізовувати власні права в новий, більш повноцінний спосіб.

Нагадаємо, Меджліс кримськотатарського народу – де-факто представницький орган кримських татар з 1991 року. Оформити такий статус де-юре не дозволяло українське законодавство. Однак у 1999 році Леонід Кучма створив Раду представників кримськотатарського народу при президенті України, яка складалася виключно з членів Міллій Меджлісу.

Не маючи в Україні формального юридичного статусу, Меджліс згадувався як представницький орган кримських татар у документах багатьох міжнародних організацій, зокрема таких, як Генасамблея ООН чи ОБСЄ.

Відповідно до ухваленого парламентом 1 липня 2021 року Закону “Про корінні народи”, кожен корінний народ має право на представницький орган, що створюється корінними народами й відповідно до Конституції та законів України наділяється правом представляти корінні народи та ухвалювати рішення від їхнього імені.

5 червня 2023 року Меджліс подав пакет документів до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті для встановлення правового статусу Меджлісу як представницького органу кримськотатарського народу. Служба документів погодила та передала їх до Кабміну. Із жовтня того ж року документи перебувають на погодженні в українському уряді.

Після закріплення за Меджлісом правового статусу цей представницький орган кримських татар матиме можливість брати участь у розробленні та реалізації державних і регіональних програм, що стосуються прав та інтересів кримських татар.

Також із представницьким органом доведеться консультуватися з питань надання землі представникам корінних народів, які повертаються до Криму. Порядок внесення відомостей про мову, історію та культуру кримських татар до навчального процесу в Україні також має визначатись у взаємодії з Меджлісом кримськотатарського народу.

Після закріплення статусу діяльність Меджлісу забезпечуватиметься коштом Держбюджету України за окремою бюджетною програмою. Також представницький орган має право на доступ до фінансової, технічної, благодійної та гуманітарної допомоги від іноземних держав, міжнародних організацій, юридичних та фізичних осіб.