У Києві провели акцію на захист прав білоруських дітей – жертв політичних переслідувань
У Києві біля посольства Білорусі відбулась акція на захист прав білоруських дітей, які стали жертвами політичних переслідувань.
Про це повідомляє кореспондентка ZMINA.
Учасники заходу, організатором якого виступив Центр громадянських свобод, нагадали про те, що диктаторський режим Олександра Лукашенка, щоб утриматися при владі, не робить різниці між дорослими та дітьми, грубо порушуючи всі права людини в країні.
Правозахисники нагадали про численні епізоди, коли батькам-опозиціонерам погрожували вилучити їхніх дітей з родин, а також випадки фізичного та психологічного насильства над неповнолітніми з боку силовиків під час масових мирних протестів у Білорусі.
Члена експертної ради Центру громадянських свобод, правозахисника Володимира Яворського, який тривалий час жив з родиною в Білорусі, ці утиски зачепили особисто. Він розповів, що силовики казали заарештованим дорослим, що їхніх дітей передадуть до дитбудинків. У такий спосіб на протестувальників тиснули, щоб отримати необхідні свідчення. Саме так намагалися тиснути й на самого Яворського, погрожуючи забрати в нього сина. Зараз хлопчик в Україні з батьком, але, на жаль, не всі історії білоруських протестувальників мають добрий кінець.
“Наша організація зібрала вже десятки свідчень того, як нинішня білоруська влада тисне на батьків через дітей. Також не рідкість, коли дітей відраховують з освітніх закладів через протестну активність батьків”, – уточнив правозахисник.
Білоруська співачка, колишня телеведуча одного з державних телеканалів Катерина Водоносова прийшла на акцію з двома дітьми. Родина була змушена переїхати до України через загрозу політичного переслідування на батьківщині.
Вона підтвердила спроби такого тиску силовиків на дорослих. Їй також погрожували забрати дітей до дитбудинку, бо ані її чоловік, ані літня мати за білоруськими законами не можуть бути їхніми опікунами.
“Мабуть, усі білоруси готові піти у в’язницю за свої переконання, але вони не готові ризикувати добробутом дітей”, – сказала вона.
Білоруси, що втекли від політичних переслідувань режиму Лукашенка, стикаються з проблемами й в Україні. Це стосується і працевлаштування батьків, і пошуку навчальних та дошкільних заходів для дітей.
За словами журналістки, волонтерки Олени Приходько, яка також була вимушена переїхати до України з дітьми через загрозу політичного переслідування, українці добре ставляться до мігрантів з Білорусі. Проте розв’язати важливі проблеми, як-от складнощі працевлаштування чи навчання, можна, лише змінивши українське законодавство, сказала вона.
Народний депутат, голова підкомітету з прав людини Комітету Верховної Ради України з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, нацменшин і міжнаціональних відносин Тарас Тарасенко розповів, що наразі існує два законопроєкти, які мають на меті полегшити життя білоруських мігрантів у нашій країні. Зокрема, один з них передбачає можливість їхнього перебування на території України терміном один рік без посвідки на постійне проживання.
Представниця Уповноваженого ВРУ з прав людини з питань дотримання прав дитини й сім’ї Оксана Філіпішина сказала, що поліпшенню становища білорусів в Україні дуже сприяло б скасування обмеження для роботодавців, згідно з яким вони зобов’язані гарантувати мігрантам заробітну плату від 60 тисяч гривень. Також робота із захисту прав дітей ведеться й на міжнародному рівні, уточнила вона.
У межах довгострокової кампанії правозахисники надішлють звернення до Комітету з прав дитини, ЮНІСЕФ, ООН, а також проведуть низку заходів за участю представників української влади для поліпшення умов соціалізації та адаптації білоруських дітей в Україні.
Нагадаємо, що після оголошення перемоги Лукашенка на президентських виборах у серпні 2021 року тисячі людей вийшли на вуличні протести, вимагаючи скасувати результати виборів через фальсифікації. Більшість країн Європи та світу вважає Лукашенка нелегітимним президентом.
Влада Білорусі, яка одразу почала називати протести “заворушеннями”, використовувала для боротьби з громадянами гумові кулі, сльозогінний газ та водомети. Тиск на активістів, правозахисників і незалежних журналістів не припинився й після спаду хвилі протестів.
Загалом правозахисники налічили в країні близько 700 політв’язнів, тисячі білорусів були вимушені виїхати з країни через репресії з боку влади.