У Києві презентували Індекс гендерної рівності за стандартами ЄС: у яких сферах відстає Україна
В Україні вперше презентували Індекс гендерної рівності за методологією ЄС. За загальним балом Україна посідає 20-те місце серед 27 країн Європейського Союзу.
Про це повідомила пресслужба Офісу віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

4 березня 2025 року в Києві презентували повне оцінювання стану гендерної рівності за європейськими стандартами. У ньому аналізуються шість ключових сфер: робота, гроші, знання, час, вплив і здоров’я. Розроблення Індексу гендерної рівності (ІГР) тривало півтора року.
За загальним балом ІГР Україна має найближчі до середньоєвропейських показники у сферах “здоров’я”, “гроші” та “час”.
У сфері використання часу вимірювання гендерної рівності пов’язане з частками оплачуваної та неоплачуваної роботи жінок і чоловіків, а також структурою витрат часу на роботу та відпочинок. Згідно з дослідженням, показник України у сфері “час” перевищує середній рівень ЄС завдяки активній залученості жінок та чоловіків до благодійної та волонтерської діяльності.
З одного боку, це є важливим показником соціальної згуртованості населення, а з іншого – свідчить про додаткове навантаження, яке триває для частини волонтерської спільноти з 2022, а для частини – з 2024 року. Для багатьох жінок, які водночас працюють, витрачають значну частину часу на неоплачувану працю з догляду, а також виконують безкоштовну волонтерську працю, актуальною є проблема вигорання.
Крім того, залишається дисбаланс у сфері “вплив”: жінки не досить представлені на керівних посадах.
Представництво жінок і чоловіків на рівні міністрів в Україні незбалансоване – 19% жінок і 81% чоловіків. Середні для ЄС значення – 33% для жінок та 67% для чоловіків. Серед депутатів ВР жінки становлять лише 20,5%. Середні показники в ЄС – 32,7% жінок-депутатів.
Відносно краще жінки в Україні представлені серед депутатів місцевих рад (жінки – 37%, чоловіки – 63%). Середні для ЄС значення менш збалансовані, ніж в Україні, – 30% для жінок та 70% для чоловіків.

Активність на ринку праці в Україні традиційно нижча для жінок і близька до середньоєвропейського рівня. У 2021 році показник повної зайнятості людей віком старше за 15 років становив 43% для жінок проти 57% для чоловіків. Середні для ЄС значення – 42,5% для жінок та 57,4% для чоловіків.
Водночас аналіз свідчить, що для роботодавців України є нетиповою практика відпускати працівників на годину-дві в робочий час для вирішення особистих або сімейних справ. Частка тих, хто має таку можливість, у 2024 році становила 7,7% як для жінок, так і для чоловіків. Це найнижчий показник серед країн ЄС, що свідчить про обмежені можливості поєднувати роботу із сімейними обов’язками. Середні для ЄС значення – 29% для жінок та 37,2% для чоловіків.
“Індекс наочно показує забезпечення рівності на рівні реалізації державних політик, дає повний спектр розуміння тих проблем і викликів, а також сильних сторін, що має Україна в ключових сферах життя”, – зазначила віцепрем’єрка Ольга Стефанішина.
Передбачається, що в майбутньому державні органи використовуватимуть європейську методологію збору та аналізу даних. Також, що розрахунок українського Індексу відбуватиметься на постійній основі. Це дозволить ефективніше оцінювати прогрес у сфері рівності та формувати політику на основі цих даних.
“Європейський інститут гендерної рівності підтвердив коректність наших обчислень і відповідність стандартам, тому ми сподіваємось продовжувати використовувати цей інструмент у майбутньому та затвердити його на державному рівні”, – зазначила директорка Українського Жіночого Фонду Олеся Бондар.
Індекс гендерної рівності, розроблений Європейським інститутом гендерної рівності (EIGE), використовується в країнах ЄС із 2013 року для оцінювання прогресу у сфері гендерного балансу та вдосконалення державних політик, а також є важливим елементом стратегій євроінтеграції.
Нагадаємо, ZMINA писала, що в Україні жінки не досить представлені у вищих сферах управління. Про це розповіла урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко. Зокрема, серед держслужбовців категорії А лише приблизно 30% жінок.