У Криму за порушення режиму “підвищеної готовності” до відповідальності притягнули 1 500 людей
Із 3 до 30 квітня включно кримські “суди” розглянули понад 1 455 справ про адміністративні правопорушення. Лишень у чотирьох випадках із них “суди” припинили провадження.
Такі дані у своїй доповіді наводять аналітики громадської ініціативи “Кримський процес”, вивчивши оприлюднені відомості із сайтів кримських “судів”.
За інформацією звіту, найбільше штрафів за статтею 20.6.1 КпАП, що передбачає покарання за порушення режиму “підвищеної готовності” у зв’язку з COVID-19, наклав “Ялтинський міський суд” – 273 постанови. Найменше – “Нижньогірський районний суд”. На його сайті не вдалося знайти жодного засідання, пов’язаного з порушеннями правил режиму “підвищеної готовності”.
Правозахисники зауважують, що під час розгляду справ за ст. 20.6.1 КпАП РФ кримські “суди” виявилися непублічними. Понад 200 постанов у п’яти судах не мають належної інформації про суть правопорушення, а в “Київському районному суді” виявлено вісім випадків, коли кваліфікація правопорушення в графіку засідань розбігається з текстами постанов “суду”. У трьох “судах” щодо цього виду справ не вдалося знайти жодної опублікованої постанови.
Крім цього, у звіті наголошується, що в деяких “судах” справи через порушення правил “режиму підвищеної готовності” розглядалися протягом 15, 10, ба навіть 5 хвилин. А це замало для “вивчення обставин справи й ухвалення неупередженого рішення”.
На закінчення автори звіту звернули увагу на те, що почасти “судді” визнавали винними кримчан, так і не встановивши належним чином провини. Як приклад аналітики наводять у звіті обвинувальні постанови за поїздку із села до аптеки для придбання медичних масок, вихід на ринок по яблука та купівлю худоби для ведення сільського господарства.
Загалом Росспоживнагляд звітує про 185 інфікованих у тимчасово окупованому Криму станом на 1 травня. Із них одужали 44 людини.
У Криму запроваджено режим підвищеної готовності, який передбачає зупинення діяльності багатьох підприємств і організацій, а також самоізоляцію громадян, до 30 квітня. У Севастополі цей режим продовжили до 30 травня.
Напередодні Кримська правозахисна група (КПГ) пояснила, чому рівень діагностування COVID-19 у Криму і Севастополі не відповідає дійсності.
Правозахисники нагадують, що за нормами міжнародного гуманітарного права Росія є державою-окупантом. Ст. 56 Конвенції про захист цивільного населення зобов’язує її за допомогою всіх наявних у неї засобів забезпечити й підтримувати діяльність санітарних і лікарняних установ і служб, охорону здоров’я та громадську гігієну на окупованій території Криму, що передбачає також профілактичні та превентивні заходи, необхідні для боротьби з поширенням епідемій.
На такі ж зобов’язання Росії вказала також Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. Вона закликала Росію забезпечити населення півострова відповідним медичним обслуговуванням без жодної дискримінації за політичними поглядами, віросповіданням, расовими чи етнічними ознаками.
Правозахисники рекомендують уряду України інформувати громадян, які не мають реєстрації місця проживання на підконтрольній Україні території, про алгоритм їхніх дій у разі підозри на інфікування COVID-19. Водночас вони просять міжнародні організації та уряди демократичних країн моніторити ситуацію з поширенням коронавірусу в Криму та не дозволяти Росії використовувати її для зняття санкцій, що були запроваджені через окупацію Криму, порушення прав людини й норм міжнародного гуманітарного права. Окрім цього, вони рекомендують звернутися до Росії з вимогою виконувати рекомендації ООН і Ради Європи щодо запобігання поширенню COVID-19 у кримських місцях несвободи.
