У Криму “суд” вилучив статтю про виготовлення вибухівки в обвинуваченні проти політв’язня Машаріпова

Незаконний “Верховний суд Криму” розглянув апеляційну скаргу щодо кримінальної справи проти ялтинського активіста та політв’язня Юнуса Машаріпова. 

Про це інформує видання “Кримський процес” із посиланням на адвоката бранця Кремля Олексія Ладіна. 

Юнус Машаріпов

За його словами, Машаріпов не брав участі в судовому засіданні. У “суді” оголосили про його заяву, у якій той відмовився бути присутнім під час розгляду скарги.

Як відомо, на початку цього року касаційна інстанція вказала на порушення в рішенні, ухваленому за підсумками розгляду апеляційної скарги на вирок “Ялтинського міського суду” про примусове психіатричне лікування Машаріпова.

Сторона захисту вважає, що повернення з касації на новий розгляд справи може пояснюватися не так порушенням прав підсудного, як вилученням з матеріалів справи цілої низки доказів, які зібрав слідчий підрозділ ФСБ. Адвокат не відкидає, що до “Верховного суду Криму” справу повернули тільки для того, щоб визнати вилучені в апеляції докази припустимими. Ладін вважає, що це роблять для того, щоб унеможливити службові перевірки та притягнення до відповідальності співробітників ФСБ, які допустили фальсифікацію доказів.

Під час засідання “колегія суддів” під головуванням Алли Овчиннікової ухвалила рішення вилучити з обвинувачення статтю про виготовлення вибухового пристрою, а в іншому вирок “суду” першої інстанції залишити без змін.

Засідання проходило в закритому режимі. Відомості про нього також були частково приховані на сторінці “суду”.

Нагадаємо, Машаріпова затримали й заарештували у вересні 2017 року. За його словами, співробітники ФСБ Росії били та катували його струмом, тому йому довелось обмовити себе. Він розповідав, що з 2014 року вів правозахисну діяльність, “повідомляючи організації про порушення прав дітей, пенсіонерів”.

Обвинувачення інкримінує Юнусу Машаріпову, що той начебто виготовив два саморобних вибухових пристрої запальної дії і перевіз їх на ділянку місцевості поряд із Севастопольським шосе за 50 м від храму Святого Архистратига Михаїла Російської православної церкви, розташованого в селищі Ореанда в Ялті. За їхньою допомогою він нібито планував підпалити ліс на території Ялти, щоб дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в регіоні. Крім того, російські силовики звинувачують чоловіка в тому, що він нібито незаконно придбав димний порох і зберігав його в гаражі. 

Юнус Машаріпов стверджує, що після затримання співробітники ФСБ застосовували до нього насильство. Заяву з описом тортур він скерував на ім’я голови “УФСБ в Криму” Віктора Палагіна  та “народу, владі, депутатам України, ЗМІ, правозахисним організаціям”, про що 1 грудня 2017 року повідомила низка видань.

“Суддя” незаконного “Ялтинський міськсуд” Володимир Романенко засудив чоловіка до чотирьох років колонії та штрафу в 110 000 рублів і за звинуваченням у виготовленні та зберіганні вибухових речовин. Касаційна інстанція незаконного “Верховного суду Криму” задовольнила скаргу Машаріпова.

13 березня 2019 року Колегія суддів Верховного суду Криму під головуванням судді Людмили Капустіної вилучила частину доказів з матеріалів справи, але в мотивувальній частині вироку залишила рішення Ялтинського суду чинним. Згодом, під час розгляду справи в касаційній інстанції, були встановлені процедурні порушення і справу скерували на повторний розгляд до суду першої інстанції.

3 березня 2020 року суддя Ялтинського міського суду Сергій Смирнов у вироку в цій кримінальній справі ухвалив застосувати примусові медичні заходи. Чоловіка помістили на ​​стаціонарне лікування до психіатричного закладу з інтенсивним спостереженням.

26 червня 2020 року Суддя Верховного суду Криму Костянтин Караваєв за підсумками розгляду апеляційної скарги на вирок ухвалив рішення вилучити частину доказів як неприпустимі, а в частині примусового лікування залишити вирок чинним.

Російський правозахисний центр “Меморіал” визнав Машаріпова політв’язнем.

Як відомо, станом на кінець 2020 року 15 людей продовжували перебувати в ув’язненні в справах “українських диверсантів та шпигунів”. Йдеться про Андрія Захтея, Володимира Дудку, Олексія Бессарабова, Дмитра Штиблікова, Гліба Шаблія, Геннадія Лімешка, Леоніда Пархоменка, Костянтина Давиденка, Дениса Кашука, Дмитра Долгополова, Анну Сухоносову, Юнуса Машаріпова, Івана Яцкіна, Костянтина Ширінгу та Галину Довгополу.

Правозахисники просять небайдужих громадян писати політв’язням листи. Це можна зробити онлайн через проєкт громадського об’єднання “Кримська солідарність”. Ви також можете підписати петицію Prisoners Voice та поширити цю новину. 

Згідно з даними українських правозахисних організацій, усього у в’язницях Росії та тимчасово окупованого Криму наразі незаконно утримують щонайменше 103 людей. 76 із цього списку – кримські татари. 48 політв’язнів уже дістали вироки в кримінальних справах.