У Координаційному штабі мають закінчити процес створення громадської ради – МІПЛ

У листопаді 2024 року був створений вищий керівний орган Координаційного штабу – Рада Коордштабу. Саме ця структура має затвердити положення про громадську раду, яку необхідно якомога швидше сформувати. До громадської ради мають обов’язково ввійти родини військовополонених та безвісти зниклих.  

Про це повідомляє Медійна ініціатива за права людини.

Представник КШ Олег Слободяник. Фото: МІПЛ

За словами координаторки груп родин військовополонених та зниклих безвісти МІПЛ Олени Бєлячкової, запуск громадської ради при Коордштабі доведе, що посадовці готові до чесного та прозорого діалогу з родинами.

“Ми не говоримо про участь у перемовних групах чи розкриття нюансів. Залучення родин у громадську раду зніме цю напругу”, – пояснює правозахисниця.  

Представник КШ Олег Слободяник зазначив, що через брак персоналу в Коордштабі виникли проблеми з комунікацією з родинами військових. Щоб уникнути цього надалі, було ухвалено рішення створити в кожній області регіональні центри. Наразі їхнє відомство щотижня проводить зустрічі у своєму центральному офісі з приблизно 1000 сімей.

Також посадовець наголосив, що під час обміну неможливо досягнути справедливої пропорційності в поверненні з полону військових з різних підрозділів. Зокрема, російська сторона повертає велику кількість бійців з однієї бригади, ігноруючи водночас інші. У такий спосіб РФ намагається психологічно тиснути на родини, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні.

“Зважайте на те, що в Росії відсутній інтерес до обмінного фонду з росіян. Координаційний штаб працює з низкою проєктів, щоб стимулювати запити з ворожої сторони, аби ми повертали більше наших захисників. До прикладу, ворожа сторона робить запит на 12–20 своїх людей, а відбувається обмін 150“, – пояснює Слободяник.

Координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95 ОДШБр Тетяна Гойдик також підтвердила, що обміни відбуваються непропорційно. Через це сім’ї полонених десантників відчувають несправедливе ставлення до себе в питаннях повернення їхніх близьких. Саме тому вони просять представників КШ знайти механізми рівноцінного обміну для всіх підрозділів.  

“У нас дуже мало обміняних. У нас із п’яти ДШВ бригад за минулий рік повернули сумарно менше бійців, ніж у деяких бригадах за один обмін. Серед родин виникають конспірологічні теорії, які не мають нічого спільного з реальністю. Ми готові слухати й чути. Готові чути найстрашнішу правду. Ми просимо про комунікацію, це надзвичайно важливо”, – підкреслила Тетяна Гойдик. 

Як відомо, попри досягнуті домовленості щодо регулярності обмінів військовополоненими влада РФ учергове затягує процес. Україна готова проводити обміни кожні два тижні, але РФ не має зацікавленості в цьому. 

Нагадаємо, що звільнені з російського полону бійці ЗСУ розповіли, як у Курському СІЗО адміністрація могла доплачувати тюремникам за знущання з полонених. 

Є дані про те, що російське вище військово-політичне керівництво дозволило тортури щодо українських військовополонених. У підсумку більшість звільнених пережила нелюдське поводження.

Російських полонених в Україні тримають відповідно до норм Женевських конвенцій, що незалежно підтверджували спостерігачі. Торік уряд був вимушений відкрити вже п’ятий табір для військовополонених росіян, бо РФ блокує обміни. Загалом за роки повномасштабної війни Україна витратила на утримання військовополонених понад 294 мільйони гривень.