У контексті відновлення України медіа пишуть про соцпослуги для ВПО, людей з інвалідністю та літніх людей – дослідження

Громадська організація “Жінки в медіа” провела дослідження, аби зʼясувати, з якими складнощами стикаються журналісти й журналістки, висвітлюючи тему відбудови України. Зʼясувалося, що у підтемах, які стосуються гендерно чутливого відновлення, з великим відривом за частотою медіа висвітлюють надання соціальних послуг вимушеним переселенцям. Другою за популярністю підтемою є надання соціальних послуг людям з інвалідністю та людям старшого віку.

Такими є результати дослідження “Висвітлення теми гендерночутливого відновлення України: досвід медіа”. 

Фото: Getty Images

Так, дослідниці опитали 117 респонденток і респондентів з 94 українських редакцій. Вони відзначили, що найпоширенішим жанром для висвітлення теми відновлення серед опитаних медіа є новини. Майже половина з тих, хто висвітлює відновлення найчастіше використовують саме цю форму подачі інформації.

Організація “Жінки в медіа” наголошує, що “новина” в журналістиці переважно передбачає оперативне, коротке інформування, без різнобічних коментарів, аналітики та глибшого занурення в проблематику. Як правило, новина не включає різних кутів подачі інформації. Це, за словами експерток, означає, що для висвітлення теми відновлення з урахуванням гендерної оптики доцільно використовувати розлогі аналітичні та художньо-публіцистичні жанри.

Серед усіх опитаних, 43% вказали, що натрапляли на труднощі, висвітлюючи тему відновлення. Найчастішою проблемою медіа вказують небажання надавати інформацію чи брак комунікації з боку представників органів влади різних рівнів. 

Друга за популярністю проблема серед медійників – брак експертів та експерток на тему. Йдеться про те, що складно журналістам підібрати таких експертів, тобто про суб’єктивну оцінку, а не про брак експертів, як факт.

Часом у журналістських матеріалах щодо відновлення йдеться про людей, які пережили складний травматичний досвід – полон, сексуальне насильство, пов’язане з війною, досвід бойових дій, депортацію.

“Те, що ця тема звучить у медіа дещо рідше, можна також пояснити тим, що загалом цих історій менше, вони вимагають делікатності та професійної підготовки для роботи з темою. Медійники потребують навчання та роз’яснень як працювати з людьми, які пережили травму”, – зазначається у дослідженні. 

Абсолютна більшість 69% опитаних відповіли, що вважають компоненти гендерної чутливості у відновленні важливим для своєї аудиторії та готові враховувати ці аспекти у своїх матеріалах. Три чверті опитаних, тобто 75% зазначили, що їм бракує знань з питань гендерно чутливого відновлення. 

Нагадаємо, що сексизм та дискримінаційні меседжі в українських медіа стосуються лише жінок. Так, згідно з результатами дослідження ІМІ, 24 з 50 найпопулярніших українських онлайн-медіа публікували новини, які мали ознаки мови ворожнечі, сексизму, дискримінаційної лексики та стереотипізації щодо жінок. Найчастіше редакції засуджували жінок за їхні одяг, тіло та загалом зовнішній вигляд.