У Хорватії під час парламентського саміту Кримської платформи представили новий стратегічний напрям роботи після деокупації Криму
Постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева в межах парламентського саміту міжнародної Кримської платформи представила новий стратегічний напрям роботи щодо першочергових кроків відновлення української державності після деокупації Криму.
Про це повідомляє кореспондент видання ZMINA.
За її словами, наразі створено групу з 36 експертів, які працюють над такими питаннями:
- Відновлення функціонування публічної влади та залучення кадрів зі створенням військових і військово-цивільних адміністрацій на час перехідного періоду.
- Притягнення до відповідальності осіб, які вчиняли в Криму злочини щодо України та її громадян, амністія та люстрація.
- Верифікації окупаційних документів і рішень окупаційних незаконних “судів” та перегляд рішень, що порушують права і законні інтереси українських громадян чи України.
- Питання захисту права власності, зокрема випадки позбавлення громадян земельних ділянок згідно з указом президента країни-терориста від 20 березня 2020 року.
- Питання гуманітарної політики та демілітаризації. Експерти працюватимуть над нівелюванням багаторічного впливу російської пропаганди, розслідуватимуть випадки призову на строкову службу до російських збройних сил та залучення дітей до російського військово-патріотичного руху “Юнармія”.
- Питання громадянства, зокрема щодо громадян РФ, які незаконно перемістилися на територію Криму за час тимчасової окупації.
Зусилля України спрямовані на те, щоб більшість наших громадян, які не чинили правопорушень в умовах окупації, не відчули жодної несправедливості чи дискримінації після поновлення української влади.
Таміла Ташева
Водночас вона нагадала про Стратегію відновлення Криму після деокупації, яка була представлена в серпні на другому саміті міжнародної Кримської платформи. Стратегія передбачає інвестиції в розвиток туризму: дорожню інфраструктуру та інтеграцію Криму до європейської мережі доріг, розвиток швидкісного залізничного сполучення.
Нагадаємо, у Загребі 24–25 жовтня відбулася перша пленарна сесія парламентського саміту Кримської платформи.
Як зазначають організатори, мета заходу – “висвітлення важливих питань, що стосуються окупованого Кримського півострова, а саме: перспективи притягнення Росії та російських посадових осіб до відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в окупованому Криму; питання про майбутню реінтеграцію Криму після деокупації; хорватський досвід реінтеграції територій та можливість його застосування в українських реаліях у майбутньому”.
Участь в обговоренні цих тем узяли українські посадовці та експерти, представники хорватського громадянського суспільства і колишні урядовці з відповідним досвідом.
На саміт запрошено делегації з понад 50 країн та міжнародних інституцій. Загалом очікується участь близько 400 політиків з усього світу: представників парламентських асамблей, міжнародних організацій, Європейського Парламенту, США, Хорватії, Великої Британії, Латвії, Естонії, Литви, Чехії, Польщі, Німеччини, Туреччини, Швеції, Канади та Японії. Україна запросила також країни, які не є членами Кримської платформи, зокрема з Південної Америки, Африки та Азії.
