У Гаазі підписали Конвенцію про створення Комісії з компенсацій за агресію РФ

У Гаазі, Нідерланди, відбулося підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. 

Це перший компенсаційний механізм, який створюється вже під час війни і який відкриває шлях до фіксації збитків та реального відшкодування для мільйонів українців.

“Сьогодні в Гаазі разом із Президентом України Володимиром Зеленським ми стали свідками важливої події – підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України”, – написала Ірина Мудра, додавши, що рішення стало результатом тривалої спільної роботи України та міжнародних партнерів і важливим кроком у розвитку сучасного міжнародного права.

Відкриваючи зустріч у Гаазі, генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе заявив, що підписати конвенцію про створення компенсаційної комісії з відшкодування збитків, завданих Україні російською війною, готова рекордна кількість держав.

“45 держав підпишуть конвенцію, яка створить компенсаційну комісію. Це безпрецедентно для першого дня існування міжнародного договору”, – цитує Берсе “Європейська правда“. Водночас він уточнив, що підтримка держав-учасниць, які представляють не лише європейський континент, перевершила очікування.

Ален Берсе не уточнив назв держав, які погодилися підписати документ уже першого дня, але відомо, що до Гааги прибули представники більш ніж 50 держав Європи, Латинської Америки, Північної Америки, Азії, а також Австралії.

Він зазначив, що бачить зв’язок цього процесу з мирним процесом.

“Питання відповідальності не може бути виноскою в мирних переговорах. Відповідальність – у центрі кожного плану миру”, – підкреслив він і наголосив, що він вірить у силу міжнародного права.

Керівник Реєстру збитків Маркіян Ключковський пояснив в інтерв’ю “Європейській правді”, що на компенсації від Росії за завдані війною збитки й втрати може подаватися низка категорій українців – за типами збитків, які визначено в Реєстрі збитків від агресії РФ (RD4U), а також юридичні особи та держава Україна. 

Він нагадав, що через реєстр можуть подавати заяви на компенсації три групи заявників – звичайні люди, юридичні особи й Україна як держава. У кожної з цих груп визначено перелік категорій збитків, які підлягають компенсації за міжнародним правом.

“Це не тільки майнові втрати. Там багато категорій – починаючи від втрати життя до вимушеного переміщення. Для бізнесу це – майнові втрати. А для держави додаються культурні цінності та збитки для довкілля і природних ресурсів”, – зазначив Ключковський.

Читайте також: Міжнародний реєстр збитків: як подавати заяви, пов’язані з втратою майна – поради юриста

Так, до прикладу, українці, у яких домівка залишилася в окупації, можуть подавати заяву в категорії  “Втрата доступу або контролю за майном на тимчасово окупованій території”. У такому разі заявнику не потрібно доводити, що його майно пошкоджено чи зруйновано, оскільки він однаково не може потрапити туди без взаємодії з окупаційною владою. 

У разі втраченої власності на територіях, що були в окупації ще до 24 лютого 2022 року, “стає складніше”, пояснює Ключковський. 

“З одного боку, наш мандат поширюється на всю територію України в міжнародно визнаних кордонах – тобто і на схід Донбасу, і на Крим. Водночас наш мандат поширюється тільки на події з 24 лютого 2022 року. Якщо заявник зможе показати, що будинок у Донецьку стояв до 24 лютого, а зараз зруйнований, – то проблем з цією заявою немає. Якщо ж у нього “прилетіло” до повномасштабки – то це за межами нашого мандата”, – пояснив він. 

Він зазначив, що поки в реєстрі не розбирали випадків із втратою доступу до майна в Донецьку, Луганську чи в Криму.

“Але якщо людина засвідчить, що до 24 лютого могла їздити додому (адже якийсь рух через лінію зіткнення був), – це буде фактором”, – зазначив він. 

Працюють і над механізмом “успадкування права на компенсацію” щодо випадків, коли постраждала людина-заявник померла, не дочекавшись рішення. 

“Загальний підхід такий: якщо заява вже подана, то так, це право може перейти в спадок. Якщо заява не подана, а людина, яка могла б її подати, пішла з життя, то спадкоємці повинні вступити в права спадкоємців і тоді подавати заяву вже від свого імені. А з гуманітарних питань – то подати заяву за іншу людину, найімовірніше, буде вже неможливо (крім двох категорій – щодо втрати життя і зниклих безвісти, де все побудовано на тому, що компенсацію отримують близькі люди)”, – зазначив Ключковський. 

“Міжнародне право тут цинічне, і воно каже, що заяву на компенсацію душевних страждань має подавати той, хто ці страждання пережив. А якщо людина подала заяву навіть за гуманітарною категорією, а після того пішла з життя – то механізм такого правонаступництва буде в тій чи іншій формі”, – пояснив він. 

Читайте також: Як подати заяву на компенсацію до Реєстру збитків через зниклого безвісти родича – інструкція 

Напередодні старший проєктний спеціаліст Міжнародного реєстру збитків для України Михайло Каменєв закликав громадян подавати заяви до реєстру.