У Білорусі затримали редакторку спецпроєктів Hrodna.life
У Білорусі 31 травня після виклику дільничного на “бесіду” у відділок міліції міста Гродно затримали редакторку спецпроєктів видання Hrodna.life Ірину Новік.
Про це повідомляє Білоруська асоціація журналістів (БАЖ).
Джерело: baj.byТакож білоруські силовики поїхали до будинку медійниці для проведення огляду, уточнюється в повідомленні.
Раніше стало відомо про те, що 30 травня в Гродні затримали головного редактора порталу Hrodna.life Олексія Шота – ексспівробітника видання TUT.BY, проти якого режим самопроголошеного президента країни Олександра Лукашенка розгорнув репресивну кампанію. Згодом чоловіка відпустили.
Стосовно журналіста порушено справу через поширення нібито екстремістських матеріалів. Йому загрожує штраф у розмірі до 14,5 тис. білоруських рублів (приблизно 5,7 тис. доларів США).
У березні нинішнього року Шота вже оштрафували на 12 тис. білоруських рублів (приблизно 4,8 тис. доларів США) за матеріали з посиланнями на телеграм-канал, визнаний владою Білорусі екстремістським.
Нагадаємо, що засновника опозиційного телеграм-каналу NEXTA Романа Протасевича разом із його дівчиною, росіянкою Софією Сапегою, білоруські силовики затримали 23 травня в Мінську. Він перебував на борту літака Ryanair, що прямував з Афін до Вільнюса. Рейс приземлився в національному аеропорту Мінська після отримання повідомлення про мінування, яке виявилось хибним.
До того репресій з боку нелегітимного президента Білорусі зазнавали десятки інших незалежних ЗМІ, зокрема “Белсат” і TUT.BY, та сотні активістів.
Водночас влада Білорусі ухвалила низку поправок до законодавства, які можуть серйозно погіршити стан свободи преси в країні й сприяти масовим порушенням прав людини. Серед нововведень – дозвіл міністерству інформації заблокувати роботу ЗМІ або інтернет-ресурсу без постанови суду, якщо ті раніше отримували попередження, заборона новинним організаціям і вебсайтам публікувати результати опитувань щодо політичних, соціальних або виборчих питань, якщо ці опитування проводилися без державної акредитації, дозвіл використовувати бойову техніку проти мирних демонстрантів тощо.
Протести в Білорусі почалися після чергових виборів президента 9 серпня 2020 року. Основні гасла протестувальників – проведення повторних, чесних виборів президента країни. Влада почала придушувати мирні протести, використовуючи гумові кулі, сльозогінний газ та водомети; у відповідь траплялися сутички із силовиками. На кілька днів у країні майже повністю відімкнули інтернет. Було затримано кілька тисяч людей. Акції протесту тривають до сьогодні з різною інтенсивністю.
За наявними даними, з моменту початку протестів затримано близько 30 тис. осіб, понад 2 тисячі затриманих білорусів зазнали катувань і жорстокого поводження з боку силовиків. Водночас сфабриковано понад тисячу кримінальних справ за політичними мотивами.
США, країни ЄС, Велика Британія заявили, що не визнають підсумків виборів у Білорусі. Значна частина міжнародної спільноти засудила дії влади Білорусі. З такими заявами виступили Європейський Союз, Рада ООН з прав людини, Рада Європи, ОБСЄ та ПАРЄ. Окрім цього, санкції проти влади Білорусі ввели як окремі країни (США, Литва, Латвія, Естонія, Канада), так і міжурядові організації (ЄС).
